Як хліб, святе моє село

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 27 жовтня 2017, 12:35

Зустрівся випадково з мамою Героя Небесної сотні Василя Прохорського. Час від часу спілкуємося телефоном, але зупинився, аби перекинутися живим словом, то Світлана Миколаївна поділилася найхвилюючим.

- Запрошували на День села до Гайворона. Бувала там і раніше. Як вміють гайворонці вшановувати своїх земляків, як проводять свято. Не для „галочки”- для людей, для серця... Тут і мого Васю пам’ятають і цінують більше, ніж у рідній Дмитрівці. Шкодую, що не попросила сценарій, треба було б написати про таке дійство, сповнене душевним теплом...

Почуте заінтригувало, звернувся до секретаря сільської ради Інни Валентинівни Ямоленко розповісти про урочистість у її рідному Гайвороні. Вона погодилася.

Борис Бобришев

ЯК ХЛIБ, СВЯТЕ МОE СЕЛО - саме так назвали наше свято. Хоча тієї неділі ранкові хмари принесли рясний дощ, жовта осінь підбадьрювала своїми золотистими кольорами. То сяяли посмішки і лунали пісні – люд поспішав до сільського Будинку культури.

Присутніх на Дні села поздоровив сільський голова Валентин Борисович Бойко і передав слово ведучим свята. Першими вони привітали солдатських вдів – Ганну Грирорівну Летучу та Ксенію Юхимівну Горлач. Віддали шану інвалідам війни Марії Павлівні Горлач і Віктору Миколайовичу Горовому.

Поставте скибку хліба на стакан
І голови схиліть в скорботі вічній
За тих, кого убив Афганістан,
Чиї він душі зранив і скалічив.

Ці віршовані рядки адресувалися нашим землякам, хто воював у спекотному Афганістані. Серед них Віктор Миколайович. Горовий, Олександр Іванович Пономаренко, Василь Михайлович Міщан, Анатолій Васильович Компанець, Віктор Петрович Корж, Володимир Андрійович Сидоренко, Віктор Іванович Кобець. Володимир Васильович Висовненко. Останніх двох з нами вже немає – Володя поліг у Афгані, а його побратим трагічно загинув уже в мирний час.

Чекають синів своїх мами.
І моляться день і ніч.
Молитвами зцілюють рани,
Запалюють тисячі свіч...

- Вітаєм наших захисників, які повернулись із зони АТО, - залунало зі сцени. Атовців у нас чимало: Р.А.Компанець, М.М.Бондаренко, О.А.Пархоменко, М.П.Марченко, О.М.Жовтун, В.М.Ємець, С.В.Вернигора. А Михайло Коваль та Валерій Тонких і досі на Донбасі..

На свято запросили матерів воїнів-афганців і атовців, була присутня і мама Героя Небесної сотні Василя Прохорського.

Не забули поздоровити учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Миколу Миколайовича Карпенка. Для всіх прозвучало музичне вітання.

Найстарша жителька Гайворона є надзвичайно добра та працьовита жінка. Це Ксенія Юхимівна Горлач, яка відсвяткувала свій 101 день народження.

Село наше красиве та квітуче і назву має милозвучну. Люди у нас прекрасні. Ведучі вітали їх усіх: і довгожителів, і щойнонароджених, і їх батьків.

Були на нашому святі подружжя, які прожили у шлюбі по 50 років. Це – Євгенія Андріївна та Василь Михайлович Горлачі, Любов Пилипівна та Василь Андрійович Охріменки, Надія Андріївна та Микола Михайлович Грищенки. Їх вітали дружними оплесками. Запросили на сцену, піднесли келихи шампанського. Зал плескав, а вони ніяковіли, як і півстоліття тому, ставши на весільний рушник..

Шанував гурт сімейні пари із 25-літнім стажем, а ще відзначив батьків, які подарували життя трьом і більше дітям. Серед шанованих жінок особливо вітали тих, хто носить високе звання Мати-Героїня. Гайворонці низько вклоняються Ганні Петрівні Сокол, Ганні Сергіївні Жовтун, Валентині Іванівні Висовень, Ганні Михайлівні Горбач.

Традиційно кожного року депутати визначають по своїх округах кращі садиби. Імена їх власників назвали на урочистості.

Усі, чиї прізвища названі вище, і багато не згаданих отримали цінні подарунки. Бо на їх придбання і на витрати для провення свята спонсори надали кошти. Найщедрішими були керівники ФГ “ГАЙВОРОН-АГРО” та народний депутат Валерій Миколайович Давиденко.

Свято тривало більше трьох годин. Тут лунали пісні, звучало художнє слово, тут панувала єдність душ. Так буває нечасто, то мої земляки не квапилися розходитися. Але у всьому буває кінець.

Наостанок пролунали слова:

- Шановні гості та жителі Гайворона, ще раз з днем села сердечно, щиро вітаємо вас. Доброго вам здоров’я, добробуту, благодатної долі, щедрих врожаїв, процвітання величному Гайворонському роду і всіляких Божих благословінь.

Радість нашого спілування розділили голова районної ради Віктор Федорович Міщук і керівник апарату райдержадміністрації Людмила Олегівна Бурдюг.

Ще до початку урочистості у нас відбувся міжрайонний футбольний турнір. Крім гайворонської, грали команди з Бахмача, Ічні, Талалаївки, уключилися у змагання футболісти Дмитрівки. Матчі проходили жваво, зібрали багато вболівальників. Ті гучно підтримували свої команди. У спорті, як відомо, перемагають усі учасники.

Інна Ямоленко

• < Попередня
• Наступна >