Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Нічого не вирішуємо?

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Добігає кінця проведення загальних зборів територіальних громад. Відбулася сходка і d Батурині. На цьому заході хотів побувати з кількох причин. Гетьманська столиця виступала лідером завжди. Так було ще за часів Мазепи. У колишньому селищі міського типу одними із перших у районі підняли синьо-жовтий прапор. Батуринські педагоги першими виступили проти свавілля влади, яка місяцями не виплачувала заробіток. Тоді вчителі вдалися до нечуваної на той час протестної акції – перекрили рух на автостраді. Саме у тамтешній школі запровадили виховання на славних козацьких традиціях. Це і недивно, як врахувати, саме тут без малого 30 літ тому започаткували Козацьке свято. Багато в чому виступали батуринці піонерами, таким є і останнє їх надбання – створення об’єднаної територіальної громади. Саме ця обставина і викликала найбільшу увагу. На фоні безладу в державі, тотального зубожіння населення, відповіддю на що стала масова еміграція населення, душі хотілося чогось позитивного. Якраз у Батурині сподівався отримати приємні враження від схвальних нововведень.


Міський голова Леонід Душа звітувався перед громадою, приємно, робив це без паперів. Леонід Леонідович на оптимістичній ноті знайомив з численними зрушеннями у житті міста. Щоправда, скоро його пильні земляки внесли корективи. Мовляв, це зібрання малолюдне, то звітуватися не вийде. Запропонували дійство того дня означити, як зустріч із батуринцями. Промовець суперечити не став і зосередився на майбутніх задумах. Накреслено здійснити чимало, один лише план ремонту низки батуринських вулиць справляв враженя. Гроші на це, начебто, є – 14 мільйонів – сума досить вагома. Та оптимістичний настрій від почутого почав скоро випаровуватися – дуже багато „дірок” потрібно затулити тими мільйонами. Значних витрат потребують місцеві заклади освіти. Більше 500 тисяч перераховують батуринці до ДЮСШ, значні кошти відшкодовують Бахмацькій школі мистецтв. Усе це оплата праці тренерів і викладачів. Логічно було б створити власні і спортивну школу, і „музикалку”, але витрати на утримання новопризначених директорів і бухгалтерів ляже додатковим тягарем на бюджет об’єднаної громади. Проте це копійки в порівнянні з іншими сумами.


Пройнявся турботою міського голови, як дізнався, що свердловина водогону випрацьовує свій ресурс і постає питання про спорудження нової. А це 7 мільйонів. Ще стоїть питання про відкриття будинку для одиноких літніх людей, обладнання вулиць освітленням... Проблем багато, не зрозуміла ситуація з лікарнею, яка вірою і правдою служила батуринцям більше сторіччя, навіть, у роки війни під час окупації тут лікували хворих, виконували хірургічні операції, не говорячи вже про більш прості лікарські маніпуляції. Тепер через брак коштів Батуринська районна лікарня зведена до рангу кімнати забору аналізів. Що ж, медична реформа...


А скільки менш публічних, але вкрай важливих для громади питань відкрилося на сходці. Ось візьмімо старі дерева на кладовищах. Вони, як і люди, не вічні, приходить час - і верби, тополі, в’язи всихають. Дерева вмирають стоячи. А потім падають, руйнуючи доглянуті могили, православні хрести, гранітні пам’ятники. Голова зробив риторичне зауваження, мовляв, хтось ці деревця саджав, не думаючи про наслідки.


Не оминула древній Батурин і напасть із сміттям, тут


любителі спростити власні турботи викидають непотріб у яри, яких у селищі доволі. Зібрати потім бруд украй складно.


Батуринці висловлювали невдоволення, що сміття в місті не збирають. Найтерплячіші зберігають виміт у мішках, кошах, коробах. Інші, не дочекавшись трактора з причіпом, несуть поночі бите скло, ганчір’я, пластик до бистрин.


Згадували часи, коли вулиці влітку регулярно обкошувалися, а взимку чистилися від снігу. Тепер це – приємний спомин.


Спливли на порядок денний ще більш актуальні проблеми, це і оформлення приватизованих земельних ділянок, і розпахування площ невідомими «фермерами».


Урешті голова об’єднаної територіальної громади здався: „На сьогоднішній день ми нічого не вирішуємо”. Своєю заявою Леонід Леонідович не відкрив Америку. Уже наступного вечора затримався біля телевізора, послухав Рабиновича. Важко не погодитися із нардепом, що на сьогоднішній день нічого не вирішує і наш уряд, то що вже дивуватися Батурину.


Борис Бобришев


P.S. Через кілька днів на свою сходку запросили пальчиківці. Користуючись нагодою, запитав їх думку про об’єднання навколо батуринської громади.


- Ні, ні і ні! Нехай думають Митченки, Красне, Обмачів. Ми ж від такого щастя утримаємося. Он Матіївка тільки приєдналася, відразу початкова школа закрилася. Пальчиківців така перспектива не приваблює, почекаємо. Не схильні ми влитися і у Височанську громаду на Борзнянщині, куди нас наполегливо запрошують. Більше орієнтуємося на Бахмач, - пояснювали земляки Петра Прокоповича і вразили наповал пропозицією.


– Приєднання до Батурина – це тупик, ситуацію виправить лише об`єднання всієї Бахмаччини: від Дмитрівки до Осічі, від Фастовців до Красного. Навіщо руйнувати звичну інфраструктуру, та ще й у такий непевний час. Он скільки районів Чернігівщини мудро зберегли цілісність, реформувавшись в об’єднані територіальні громади, і живуть.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове