Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Все ж хліб – усьому голова

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Несподівана злива та ще й з осінньою громовицею змусила шукати притулку. Найближче виявився офіс ТОВ ”СП” Агродім”, тут і зіткнувся з головним агрономом відділення №1 товариства Олександром Вікторовичем Дворніченком, який запросив перечекати негоду в кабінеті.


За вікном хлюпотіло, радіо прогнозувало опади і далі, попереджаючи метеозалежних бути особливо уважними до свого здоров’я.


- Знаєте, а для агронома це найкраща погода, - мовив господар кабінету. – Для рослин цей дощ – додаткова можливість укріпитися перед зимовими випробуваннями. Осінь он яка суха була, сходи не скрізь дружні і міцні, ця волога та ще відносне тепло можуть дещо виправити ситуацію, дають упевненість у гарному врожаї в наступному році.


- Моє покоління мріяло про космос, про техніку, бажало мешкати у великих містах. Сільськогосподарський інститут, агрономія не дуже вабила молодь епохи освоєння навколо земного простору. Зацікаво, а як ви пов’язали долю з хліборобською справою? – запитую у співрозмовника.


- Родом із Самбора, що у сусідній Конотопщині. Мій вибір плугатарської справи був усвідомленим. Дід головував у колгоспі, батько працював понад сорок років агрономом. Роботу його бачив на власні очі, правду кажучи, вона мене не приваблювала. Але батько переконав, що агрономія завтрашнього дня буде значно цікавіша. Старший Дворніченко не помилився,усвідомлюю, що „завтрашній день” агрономії вже настав. Як і передбачав мій наставник, нині нашу професію доцільніше іменувати як „технолог поля”. Сьогодні врожай не просто вирощується за милістю природи, мої колеги плекають, формують його впровадженням новітніх технологій обробітку ґрунтів, застосовуючи елітні сорти культур, удаючись до використання хімічних засобів рослин від хвороб і шкідників. Ми можемо корегувати розвиток сходів, враховуючи стан поля від перезволоження, чи, навпаки, від засухи, як це було цього річ.


Опікуюся площею у 7,5 тисячі гектарів. Це величезний клин, тут землі власників паїв Бахмача-ІІ, Городища, Пальчиків, Стрільників, Часниківки та Носелівки Борзнянського району. Спробуй за всім цим встежити, тут без сучасного підходу не обійтися. За станом полів допомагають слідкувати супутникові програми. Як тільки розвиток рослин відхиляється від норми, отримуємо насторожуючий сигнал. Уже на місці з’ясовуємо, що загрожує сходам – хвороби, шкідники, чи дефіцит мінералів. Уживаємо відповідних заходів. Тільки не думайте, що ходимо по полях. Узагальнюючу картину бачимо, застосовуючи дрони. Пам’ятаєте: „Мне сверху видно все...”, так і в нас.


Сьогодні агрономія потребує знань не лише з ботаніки, а й з хімії і фізики, не обійтись без інформаційних технологій. Навіть знання механіка не завадять у роботі сучасного агронома. Ось візьмімо, наприклад, нинішню сівбу. Агрегат із кількох механізмів за один прохід розпушує грунт, одночасно заробляючи посівний матеріал і гранули мінеральної поживи. Потім все це прикотковує, щоб не втрачати дорогоцінну вологу. Усе це відрегулювати, підлагодити потрібні навички, добре, як на цьому знаються не лише інженери.
Без знань сьогодні не обійтися. Думав, що вистачить Сумського сільськогосподарського технікуму. Ні, мусив податися ще за наукою до Бобровицького коледжу економіки і менеджменту. Але й цього виявилося недостатнім, вирішив закінчити Національний Університет біології і природокористування – це колишня легендарна Українська Сільськогосподарська Академія...


Час біжить і потребує все нових знань. Чимало відповідей знаходжу у Вікіпедії, у спеціальній літературі.


Знаєте, це захоплює – тут і космос, і біологія, і техніка. А все для того, щоб українська земля винагороджувала щедрими врожаями. Згадайте, як спекотно і посушливо було нинішньою весною і влітку, а все ж вийшли на прийнятний врожай. Ось цифри: соняшник дав по 37 центнерів на круг, кукурудза – по 85, ріпак – по 37.


Думаю, справа тут не лише у технологіях. Вагоміший фактор прихований у родючості українських чорноземів. Ми ще не розкрили всіх їх можливостей. Європейці поки що отримують ваговитіші врожаї, але скільки поживи вносять на свої гектари! Як ми розщедримося на таку кількість мінеральних добрив – не знатимемо, куди зсипати збіжжя. Ділки збагнули, що то за цінність наші чорноземи, поспішають скупити їх за безцінь. А так не хочеться втратити найцінніше наше надбання.


Двоє моїх прадідів пройшли Велику Вітчизняну, боронили рідну землю. Колись доведеться звітуватися перед обома, не хочу осоромитися, тому і стараюся. А ще у всі часи залишається справедлим: „Хліб – усьому голова”. Я ж, виходить, нащадок хліборобів.


Борис Бобришев

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове