Останні публікації
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Подарований оптимізм
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 18 вересня 2020, 11:56
Життя ускладнилося, про це почуєш на кожному кроці. На цьому фоні приємно контрастує підприємниця Любов Крамаренко. Ні, зірок з небес вона не зриває, але і рук не опускає...
Родом із Закарпаття. Представники Буковини нерідко приїздять на Полісся на заробітки. Так і Любов Іванівна опинилася на Чернігівщині. Трудилася у сільському господарстві. Тепер сапувальниці на плантаціях перевелися. Мусила шукати нове заняття. Спочатку оселилася у Красилівці, вдалася до овочівництва. Земля наша родюча, працювати на ній жінці майже задоволення. Чорнозем щедро віддячує зеленню, морквою і буряками, капустою і різною всячиною для борщів та інших страв. Так стала підприємцем, крім власної продукції вдалася до реалізації товарів інших постачальників.
Згодом перебралася у райцентр, облаштувала ларьочок у міському парку. Та вандали вдиралися до лавчини, брати там нічого, лишень трощили полиці.
Спробувала розвернутися на ринку, але і тут не дуже таланило – закрила збитковий контейнер. Думав, що Любов Іванівна з’їхала з наших місць. А от і ні. Зрадів, угледівши наполегливу жінку у крамничці-кафе, що горнулося до ресторану „Рушничок”.
Тут можна замовити пиріжок і бутерброд, шашлики, чебуреки і піццу, чай і каву, склянку мінералки чи фруктового соку. Біля кафешки на паризький лад притулилися кілька столиків, ще більше їх чекають на відвідувачів у глибині двору. Того разу компанія відзначала чийсь день народження. Найбільшою дивиною стали батут і карооке, які опанувала малеча. Для дитячої розваги годі шукати щось краще. Доки батьки займалися наїдками, спілкувалися і ділилися планами, їх нащадки залюбки витанцьовували на пружинистому снаряді і змагалися у вмінні співати.
Пішов звідти з майже піднесеним настроєм. Спасибі підприємниці Любові Крамаренко за подарований оптимізм.
Сергій Мовчан
P.S. Наступного дня знову мав нагоду підійти до кафе-магазину. Жіночки вибирали моркву і буряки, була капуста і часник – все дешевше, ніж на ринку. Стверджую відповідально, переконайтесь, завітавши на Соборності.
Детальніше...