Виправили помилку

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 10 вересня 2021, 11:07

Знову давній знайомий Олександр Євченко подав слушну пропозицію для публікації. Виявляється, директор ТОВ ”СП”АГРОДІМ” Олександр Рубан, повернувшись із відпустки і поцікавившись справами, дізнався про прикрість на святкуванні Дня села у Носелівці. Сталася технічна помилка і одній із шанованих жінок не вручили подарунок.

- Якось не по-людськи вийшло, - заключив Олександр Валерійович і запропонував виправити помилку. – Відвідайте жінку з презентом. Краще пізніше, ніж ніколи…

Про все це дізнався від Олександра Дмитровича, який і запропонував скласти компанію. Мовляв, їде до сільського фельдшера, а ще аргументував бажаність моєї присутності тією обставиною, що «Порадник» у Носелівці читають.

Поїхав, нічого не обіцяючи, але зустрівшись з Вірою Петрівною Никоненко і дізнавшись, що вона наша землячка, поцікавився її долею. Ставив запитання, слухав відповіді.

- Народилася у Гайвороні, з п’ятнадцяти літ у рідному селі бувала лише гостюючи.

- Ні, у родині медичкою стала першою. Батько був водієм, мама – вихователькою. Знаєте, Гайворон – село, за яке у роки Великої Вітчизняної точився запеклий бій. Там і артилерія застосовувалася, і бомбардувальна авіація налітала. У минулі роки як раз у ці дні вересня село перевідували колишні визволителі Гайворона, бували у школі. Й досі пам’ятаю окремі прізвища: Арапов, Хітеєв, Кокушкін, Охріменко. Звісно, гайворонським хлопцям хотілося бути схожими на тих героїв, багато вступало у військові училища.

Тим почуттям патріотизму були захоплені й дівчата. Я вступала до училища з думкою, що можу згодитися у якості військової медичної сестри.

- Справді, спочатку «лікували» своїх ляльок, пізніше – домашніх тваринок, а згодом могли забинтувати поріз, чи примотати один одному листок подорожника.

- Ні, у Носелівку направили пізніше. Спочатку працювала у Великій Дочі. Лише через чотири роки прийшла на цю ж посаду завідуючої фельдшерським пунктом у Носелівку. Село сподобалося - люди тут хороші, роботящі і чемні. Колись був колгосп-мільйонер. Все тут блищало.

- Як сказати, асфальтовані майже всі вулиці, лише окремі провулочки без твердого покриття. Літом виручає велосипед, узимку проблематичніше. Особливо, як завірюха понамітає замети, а господарники ще не встигнуть почистити.

- Звісно, хвороба приходить, коли їй заманеться. Що ж, така моя доля – медична сумка з необхідним завжди напоготові, поспішаю до хворого у будь-яку пору доби.

- Такі випадки траплялися багаторазово. Запам’ятався той, як стало зле жіночці, яка гостювала у родичів. Приїжджа соромилася своєї немочі, усе відмовлялася від госпіталізації. Мусила ледь не силоміць всаджувати її у машину. А потім сталося, що у Борзну доставили ледь живою, добре, що квапилися.

- Згодна, не на такі наслідки медичної реформи сподівалися навіть її автори. Пробуксовує вона на кожному кроці. І це тоді, коли хвороби молодшають, недуги, раніше притаманні людям похилого віку, все частіше уражають зовсім молодих. А ще захмарні ціни на пігулки, мікстури. Люди вимушені вдаватися до народних засобів лікування, особливо популярними стають лікарські трави.

Між іншим, помічала неодноразово, що нерідко хворому більше на користь добре слово, моральна підтримка, відчуття потрібності для інших, ніж найдорожчі пігулки.

- Уже майже нікого перевідувати – у Гайвороні одні далекі родичі. А ось уже рік, як не стало рідненького братика, то тепер і у Бахмач ні до кого приїздить. Мій Коля - Микола Петрович Бойко був виконробом на будівництві, звів чимало житла на Першотравневій, на Чернігівській. Мені тими вулицями хоч не ходи, угледжу ті біленьки п’ятиповерхівочки і сльози застилають білий світ, і гірка грудка застрягає у горлі, ось і зараз починає…

Борис Бобришев

На фото: О.Д.Євченко, за дорученням керівника ТОВ ”С ”АГРОДІМ” Олександра Рубана, «виправляє технічну помилку», вручаючи заслужений подарунок сільському фельдшеру Вірі Петрівні Ніконенко.

• < Попередня
• Наступна >