Білосніжний продукт українських чорноземів

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 08 жовтня 2021, 10:05

Осінь остаточно у своїх правах, похолоднішали ранки, буряківники поспішають звільнити поля від солодкого врожаю. Не виняток і аграрії ПСП ”Авангард”. Побував на курінській плантації. З приємністю дізнався, що копає корені давній знайомий, знаний комбайнер Микола Ященко. Його вправний Terra Dos швидко наповнює коренями бункер, «запрошуючи» під завантаження потужні КамАЗи, частина яких має ще і причепи. У поле виходять до десяти одиниць транспортувальної техніки. Знайомлюся з водіями, це Олександр Гордієнко, Андрій Сорока, Леонід Дорошенко, тракторист Руслан Шаповал (фото). Був з ними ще і Артур Лісовський, але підійшла черга завантажуватися і водій поквапився до комбайна.

Саме його відсутність народила ідею наздогнати «втікача» по дорозі до бурякоприймального пункту. Наздогнати вдалося майже на вагах і Артура таки сфотографував (фото).

Гріх було б не завітати до приймальників, тим паче, що й тут трудяться чимало давніх знайомих. Першою впізнав вагарку Олену Мужайло, пам’ятаю її ще з років, коли коренеплоди копали в полях вередливими КС-6. А відправляли їх тисячами тонн щодня. Не дивно, Олена Володимирівна трудиться тут більше 40 років. З нею на варті вагарка Клавдія Скрикиця, вони і потрапили під об’єктив фотокамери.

Керівництво підприємства порекомендувало познайомитися з передовим екіпажем розвантажувачів коренів. На майданчиках працює чотири буртоукладальні машини, а саме колектив старшого оператора БУМа Миколи Савченка трудиться найвправніше. Разом з ним колега Володимир Семенов і механізатор Іван Лютий (фото).

Директора підприємства Анатолія Шевченка упізнав відразу – історія давня. Пригадали сонячні дні, коли Анатолій Миколайович був молодшим, та і автор теж. Тоді час від часу позаштатний кореспондент А. Шевченко надсилав дописи до районної газети, здебільшого ті публікації стосувалися колгоспної Варварівки.

Та більше говорили про справи пункту. Трудиться тут колектив з 56 чоловік. Штат здебільшого сталий, роботу знає. У день приймають більше ста одиниць техніки – вантажівки, тягачі, трактори з причепами. КамАЗи здатні доставити більше 10 тонн цукристих, а їх конкуренти-тягачі - за тридцять тонн. Вміст цукру досить високий – близько 17 процентів. За попередній день вивантажили близько 2000 тонн сировини. Уже виросли терикони цукристих, сподіваються днями відвантажити врожай на цукроварню у Згурів на ТОП «Краєвид», що на Київщині. Залізниця має подати «вертушку» з 12 напіввагонів, закрутиться тоді конвеєр: бурякопункт – цукровий завод.

У минулому році відвантажили 37,5 тисяч тонн буряків, нинішнього очікують за 40 тисяч.

Радують врожаєм і вмістом цукру буряківники ПСП ”Авангард”, ПСП «Пісківське», ФГ «Вітчизна-Тиниця», ФГ «Булах М.М.» та ТОВ «Кропив’янське».

Уже стільки років спостерігаю височенні чорні бурячні терикони та не перестаю дивуватися, що згодом з них отримають переробники білосніжний солодкий продукт.

Колись Бахмаччину називали бурякосійною, всі господарства вирощували цю технічну культуру. Бурякоприймальні пункти функціонували ще і у Черемушках і Часниківці, Дмитрівці і Григорівці, Курені і Калинівці. Уже не пригадаю, скільки сот тисяч тонн відвантажував район на цукрові заводи. До речі, коштував солодкий продукт 80 копійок за кіло. Таких цін вже не буде, а от бурячні площі аграрії наших громад здатні відродити у минулих обсягах.

Борис Сєдач

• < Попередня
• Наступна >