м. Бахмач

   
145 км від обласного центру. Південно-східна частина області.    

Виник як прикордонний опорний пункт південного Новгород-Сіверського князівства. «Повесть временных лет» згадує цей форпост 1147 роком, проте невдовзі був зруйнований. У ХVII ст. на місті стародавнього Бахмача відроджується місто з такою ж назвою. З 1565 р. стає сотенним містечком (тут помилка - з 1648 року).  Бурхливий розвиток міста почався після завершення будівництва в 1869 р. Курсько-Київської та Лібаво-Роменської залізниць. Тоді ж було збудовано станцію і селище залізничників, яке поклало початок сучасному місту. З 1781 р. Бахмач - волосне містечко Конотопського повіту Чернігівської губернії, великий залізничний вузол. З 1923 р. районний центр Чернігівської області. У 1960 р. створено історичний музей, який налічує понад 5 тис. експонатів. (У с.Бахмач-1 створив і був директором Микола Гнатович Яременко, нині директор музею, який з 1988 р. переведений в м.Бахмач, - Стрикун Тетяна Миколаївна. – Прим. редакції).

 

Бахмаччина не тільки гетьманська столиця, а і всесвітня столиця бджолярства. П.І. Прокопович винайшов рамковий вулик більш ніж 200 років тому. с. Митченки, с. Пальчики: саме в них були пасіка та школа бджолярства, яку він відкрив. (Пам’ятник на могилі Прокоповича у Пальчиках також є історичною пам‘яткою: одразу по смерті бджоляра на ній стояв рамковий вулик, як він і заповідав, а пізніше, у 1954 році, встановили нині існуючий. У 2002 році на початку алеї, що веде до могили, при дорозі, встановлено 5-метровий дубовий хрест, за ініціативи В.Ющенка.– Прим. редакції)

Поблизу с. Фастівці (нині с.Шевченка, колишній хутір Іванівський) знаходився маєток відомого російського художника М.М. Ге, в якому і похований разом з дружиною. (На могилі встановлено пам’ятник у 1981 р.)

У с. Осіч знаходиться Батуринський Свято-Миколаївський Крупицький монастир (ХVII-ХІХ ст.)

У с. Тиниці - садиба та будинок зі скарбницею В. Кочубея (ХVIII-ХІХ ст.), збереглася унікальна пам’ятка садово-паркового мистецтва - дендропарк. (Поки що збереглась, але потребує пильної уваги. Раніше все доглядалося учнями училища, що розташовувалося тут. Нині..?)

В районі 75 пам’яток археології, 81 - історії.

Селищу міського типу Батурин (у 2007 році ще було селище) Бахмацького району виповнилось 900 років. У 1625 році поляки, які тоді володіли селищем, будують потужну фортецю. Д.Многогрішний обирає Батурин гетьманською резиденцією. За часів І. Мазепи (1687-1708) місто перетворюється на центр політичного життя Гетьманщини. У листопаді 1708 р. російські війська під головуванням О. Меншикова зруйновують місто дощенту. Загинула 21 тис. захисників і жителів столиці. У 1750 р. за гетьмана К. Розумовського Батурин стає столицею України. У 1764 р. указ Катерини ІІ скасовує гетьманство і місто втрачає статус адміністративного центру. У 1994 р. був створений державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», до складу якого увійшло 39 об’єктів унікальних пам’яток історії, архітектури, археології та природи. Найбільш відомими пам’ятками є палац К.Розумовського (1799-1803), Воскресенська церква - усипальниця останнього гетьмана України, будинок Кочубея (кінець ХVII ст.) (Директор заповідника – Реброва Наталія Борисівна).
 
Це все у зазначеному переліку. Що ще можна подивитися у нас?

Окоренок знаменитого дуба Шевченка та пам’ятник поетові (1964р.) у Григорівці. Пам’ятник-погруддя Т.Шевченку у селі Шевченкове Григорівської сільської ради (автор – місцевий художник А.В.Шестопалов, збудовано у 1950 році).

Пам’ятник художнику Гнату Гавриловичу Яременку, що споруджений на його могилі у рідному селі Бахмачі (1965 р., скульптор А.Г.Невечеря).

Пам’ятка архітектури – Успенська мурована церква (тобто навколо неї зведений кам’яний мур)у Фастівцях (перша будівля датується 1743 роком, перебудована у 1863 р.)

Cеред найдавніших церков і Свято-Троїцька (збудована 1801-го року, тричі перебудована:1880,1942, 1990рр.) – у смт.Дмитрівка, і Казанська (1862р.) – у с.Піски, і Свято-Покровська у Гайвороні. Остання, за словами її настоятеля о.Володимира – унікальна, єдина в наших краях пам’ятка візантійського класичного стилю (перша згадка - 1648 рік).

У селищі Дмитрівка є унікальна пам’ятка, створена „золотими” руками нашого сучасника - „Казковий замок”. Це архітектурне диво – не музей, це родинне помешкання автора, мешканця селища О.Солдатова.