Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Люди в білих халатах, низько вклоняюся вам
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 19 червня 2009, 11:59
Напередодні професійного свята медичних працівників хочу привітати і висловити щиру подяку своїм рятівницям: Тамарі Борисівні Пустовойт, Вірі Андріївні Половині, Віті Віталіївні Лініченко. Хвороби маю давні, в лікарнях лежу часто, то можна сказати, що я їх постійний пацієнт. Спасибі вам, мої дорогі, за чуйність і доброту, за те, що полегшуєте людські страждання.
Особлива моя подяка - Михайлу Михайловичу Виноградову. Хоч зверталася я до нього часто і знала давно, що це людина, яка ніколи не відмовить у допомозі: навіть не в прийомні часи, у вихідний, та про один випадок хочу розповісти окремо. Бо тоді, у лютому 2007 року, Михайло Михайлович врятував мені життя. Живу я одна. Так мені стало недобре, відчуваю, що зараз і свідомість втрачу – ледь добралася до телефона і дочці подзвонила. А вона вже викликала „Швидку”. Приїхали щоправда скоро, зробили укол та й поїхали: „Ви ж у нас не одна, багато викликів”. А мені все гірше. Дочка зателефонувала Михайлу Михайловичу – це була не його зміна, був вдома. І він прийшов, пішки (я живу на Робітничій, від дому лікаря це неблизько), серед ночі, по зимовому холоду. І клопотався біля мене, поки оклигала, цілу ніч не відходив. „Ну от і заговорила”, - почула я слова лікаря, як до тями прийшла і озвалася до дочки. І вдень знову навідався – перевірити, як хвора.
І ця хвора тепер все своє життя буде дякувати Богу, що є такі люди на світі. Хай йому скрізь удача буде, і здоров’я Господь дає за те, що повертає здоров’я іншим, за серце золоте і руки вмілі.
Люди в білих халатах, низько вклоняюся вам.
Н.Х.Галабурда, м.Бахмач
Детальніше...