Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Наша історія
/ 0
- Деталі
- Категорія: Наша пам'ять
- Опубліковано: П'ятниця, 27 липня 2012, 19:51
Літо – гаряча пора жнив. І хоча цей рік спеціалісти прогнозують не надто високий врожай у зв’язку з погодними умовами, однак без хліба не будемо. Та було так не завжди. Страшні роки голоду в країні залишилися, на щастя, лише в пам’яті старожилів та в архівах. Ось що розповідають архівні матеріали літа 33-го.
„Із доповідної записки Бахмацького райвідділення ДПУ УРСР секретарю райпарткома про голод в районі. 14 липня 1933р.
«...Несмотря на то, что положение по селу Бельмачевки очень тяжелое, со стороны Плисецкой МТС не уделено достаточного внимания. Колхозы, имея много нетрудоспособных членов, в связи с недоеданием, не имеют достаточного количества уборочных машин, для того, чтобы в самый найкратчайший срок провести уборку хлеба и уже в настоящее время имеются моменты, когда на роботу по обработке буряка выходит по 12 душ в день и часть буряка до сих пор не прошарована.
В этом селе наблюдается массовое истребление лошадей, скота на еду, мотивируючи тем, что лучше уворовать, или зарезать свою лошадь, прожить до нового урожая, чем умереть.
3. с. Ивангород. – Очень большое, в котором коллективизировано около 60 % населения. Село имеет 9 колхозов и большое количество единоличников. Положение колхозников мы имеем более удовлетворительное в 4 колхозах „Вільне життя”, „1-ше травня”, „Шевченко”, „Ленина”. Остальные 5 колхозов находятся в очень тяжелом положении, в особенности колхоз „Воровского”, „Нова хвиля” и „Молотова”, где за время с 1-го апреля по 10/VII умерло с голода 97 человек и опухших 103 человека. Среди единоличнков за это же время умерло 140 чел., а также около 300 человек имеется опухших, к работе не способных.
Если учесть то, что село Ивангород в прошлом принимало участие в революционном движении, что здесь имеются бывшие эссеры, болем 105 хозяйств бывших красных партизан, много разложившихся красных партизан, часть которых умерло, а часть находится в очень плохом состоянии, то отсюда вытекает то, что настроение, как колхозников, так и единоличников, в отношении советской власти, отрицательное.
Несмотря на то, что колхозу „Воровского” была оказана помощь со стороны Обл.Исполкома в количестве 60 пудов ржи, а также со стороны Районного Исполнительного Комитета по силе возможности, уже в настоящее время колхозники голодают. Трудовая дисциплина отсутствует.
В сельсовете, на количество умерших людей, всего зарегистровано 287 человек, из коих погребено совместно с попом 116, а остальные погребены без людей и без попа, при чем кроме этих лиц, имеется очень много случаев, когда хоронят где попало и без регистрации. Такое явление обьясняется тем, что «МОЛ НЕЧЕМ КОРМИТЬ ТЕХ, КТО БУДЕТ ХОРОНИТЬ», а также нет возможности сделать гроб.
Имеются случаи, когда повымирали целые семейства: ГРИШКО Дмитрий 4 чел., ГРИЦЕНКО Афанасий 5 душ, и другие. Отношение населения к происходящему равнодушное. Характерно, что при погребении никто не плачет даже считают неприличным плакать над гробом, при чем...»
(Мову оригіналу збережено)
На жаль, на цьому записи обриваються, але навіть це коротке повідомлення – правдиве свідчення тих подій, які вже в наш час отримали назву голодомору. І як архів зберігає цю правду про минуле, так і ми зобов’язані берегти пам’ять про страшні ті часи. Аби ніколи вони не повторилися.
Володимир Бойко, начальник архівного
відділу райдержадміністрації
відділу райдержадміністрації
Детальніше...