Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


А хто робитиме журавликів для нас?

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорнобилки. Спочатку так іменувалося давнє поселення, потім – місто, а згодом і атомна електростанція.

... І було це літа Божого 1986-го.

26 квітня на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя.

Слово “радіація” походить від латинського “радіус”, що означає “промінь”. Тобто те, що рухається у просторі, як промінь світла.

З офіційної довідки (середина травня 1986 року). Із зони вивезено понад 90000 жителів; загублено 48000 га земельних угідь; виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій, втрачено 900000 м2 житла; 10400 приватних будинків.

Я хочу поділитися деякими спогадами про ті страшні дні.

Пам’ятаю, як у початкових класах ми виготовляли білих журавликів з паперу. Нам розказували, що їх надсилають японським дітям, які потерпіли від ядерного вибуху у Хіросімі і Нагасакі. Але ми вміли рахувати і запитали, чому діти страждають від вибуху, коли їх ще не було на світі у 1945 році.

- А ви ще малі, аби зрозуміти, - відповіла вчителька, - що хвороби, які виникають внаслідок радіації, передаються від батьків дітям.
 
Так, лише у старших класах, при вивченні основ генетики, молекулярної біології, все стало зрозумілим. Та ніколи ми й подумати не могли, що станемо жертвами ядерного вибуху.

І ось – Україна, 1986 рік.

На той час я працювала у педінституті, що у місті Умані Черкаської області. І от був у нас 25 квітня святковий захід, присвячений 1 Травня. Я була учасницею хору і ми ще заспівали пісню про мирний атом, що до вершин комунізму веде. Боже ж мій! А 26 квітня сталася ядерна трагедія.

Нам ніхто не повідомив своєчасно про загрозу, яку ніс вибух на ЧАЕС. Ще й на демонстрацію ходили. А вітер гнав хмари, і ми хапали невидиму злу силу, яка руйнувала і продовжує руйнувати людський організм.

Пізніше, коли утаювати вже не було чого, нам по радіо, по телебаченню рекомендували частіше мити голову, робити вологе прибирання приміщень. (!)

Мого двоюрідного брата з Вінницької області Леоніда Шевчука направили водієм по вивезенню забрудненого грунту із Чорнобильської зони. Ніяких захисних засобів не видавали, зате індикатор накопичення радіації видали. І от, коли індикатор нахапав положену дозу, тоді кучерявого молодого мужчину відправили назад – на рідну Вінниччину.

А Льончику ставало гірше і гірше. Працював він на цегельному заводі. Стояв біля конвеєра, по якому пливли готові цеглинки, а він повинен був відбирати браковані. Брат скаржився на запаморочення та інші негативні відчуття, але ніхто не хотів пов’язувати цей стан з дією радіації. Одного разу Льоні стало так погано, що він упав на конвеєр і йому покалічило ліву руку. Добре, що неподалік були інші робітники, то вони витягли його з конвеєру. Та дирекція заводу не хотіла визнати цей факт за виробничу травму, а цинічно казала, що на той момент брат був п’яний. Отакої!

А у мами Льоні (це моя рідня тьотя), після звістки про нещастя з сином, стався інфаркт, і через кілька днів вона померла.

Другий родич помер від водянки. Він теж був поблизу реактора. У нього перестали працювати нирки. І у Льоні, і у Віті були пишні шевелюри до Чорнобиля, а потім вони стали, як самі говорили, “файно лисі”.

Льончик ще потроху дихає. Він не живе, а виживає.

Багатьом своїм родичам я зробила по журавлику, вселяючи таким чином надію на покращення, але, як наголошує японська легенда, таких журавликів треба зробити по 1000 на кожну постраждалу людину. Чесно кажучи, цього я виконати не змогла. Вибачте.

Л. Лещенко, с Курінь

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове