Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
„Що ми за народ такий?..”
/ 0
- Деталі
- Категорія: Лист до редакції
- Опубліковано: П'ятниця, 09 липня 2010, 13:55
Ми повинні свято берегти пам’ять. Суспільство, де проявляється неповага до безвинно загиблих поколінь, приречене на знищення самого себе. Так довго і дорого ми платимо за своє прозріння, але нічому, на жаль, нас не вчать уроки історії. Своїм листом до редакції я маю намір лише констатувати факти нашого буття, а не змушувати когось вірити, а чи не вірити в те, що сказано мною. Вашим поняттям, розумінню суті справи – Бог суддя. Одначе пам’ятаймо – всі ми смертні, без виключення. Так, життя складна багатовимірна система і не важливо, що ми старіємо, важливо інше - що ми залишаємо після себе нащадкам. На жаль, сьогодні ми є свідками живучості ідеології подвійної моралі.
У всього людства є немеркнучі, вічні цінності й святині. Як на мою думку, такою святинею для всіх, незалежно від віросповідання чи національності, є місце упокоєння предків. І по тому, як народ ставиться до цієї святині, можна судити про його мораль. Тим паче якщо це могила невинно убієнних.
Кладовище по вулиці Горького ми, старожили, знаємо як Лапине. Таке ім’я воно отримало від родини Лапи, які виділили свої землі під нього. І тільки старожили (а їх вже тут залишилося небагато) можуть вам беззаперечно підтвердити, що воно зберігає прах тих, кого у 32-33 роках звозили сюди возами, скидали у спільну яму, ледь притрусивши землею. Так виросла тут ця страшна братська могила. І лише в 90-ті роки минулого століття про злочин сталінської влади згадали, встановивши на цьому місці пам’ятну плиту.
Нещодавно побував на кладовищі і був прикро вражений побаченим. Як колись мені було боляче дивитися на смітник на тому святому місці, так і тепер заболіло серце за них. Мертві не можуть постояти за себе. Їх забули раз, а тепер забувають вдруге. Поросли бур’янами могильні кургани, похилилися і вицвіли квіти, а на хресті вже давно немає вишитого рушника, що пов’язали при відкритті.
То це що – „Влада міняється”, як у відомому радянському фільмі „Свадьба в Малиновке”? Так, можна воювати з живими, але ж не з мертвими.
П.А. Лук’яниця, м.Бахмач
Детальніше...