Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Із записника мого котика.
/ 0
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: Четвер, 31 грудня 2009, 14:40
- М-у-р-р-р-р, - замуркотів мій старенький котик Димок. – Хочеш, я тобі, моя хазяєчко-подружко, почитаю записи зі свого записничка?
Я ніскільки не здивувалась людській мові котика. Він із самого раннього віку був старанний, любив, коли йому розповідали історії з життя тварин, усе запам’ятовував. Треба додати, що по натурі він спостережливий. Вправно розвивав свої лапки, вивчив абетку, потроху навчився писати. І, вже, маючи 16 років земного життя, став, у людському розумінні, професором.
А для котів 16 років – це поважний вік.
У Димка є рюкзачок. Я йому його пошила із залишків шкіряних клаптиків. Хотіла чобітки пошити, та він відмовився, мовляв, босими лапками краще ходиться і бігається.
Так от, котик дістав записничок із рюкзака, всівся на маленькій табуретці.
І почав читати.
- За своє довге котяче життя я прийшов до висновку, що фізичні можливості кішок дивовижні. Ми чудово стрибаємо, лазимо, повзаємо, бігаємо. Ми є справжніми акробатами, які в разі потреби можуть завмирати, стискатися, миттєво реагувати, робити карколомні стрибки або, навпаки, - дуже повільно скрадатися.
З телепередачі про тваринний світ планети Земля я дізнався, що пращурами котячих були схожі на білок прадавні ссавці - міациди, які сорок мільйонів років тому жили на деревах. Свійські коти є підвидом дикої лісової кішки.
Виявляється, що нас, свійських кішок, у світі нараховується майже 400 мільйонів! Уявляєш, - Димок з гордістю подивився на мене. – Ми сила, - додав, усміхаючись він. О, ви б бачили яка у нього мила посмішка!
- Хазяєчко-подружко моя, вибач, але я довго не можу розмовляти людською мовою, бо у нас не така як у людей, будова органів мовлення, то я втомлююсь. Тому почитай далі сама, я трохи подрімаю.
Мені стало цікаво, а що ж далі занотував Димок. І ось що я прочитала.
“Ми, коти, хороші батьки. Моя кішечка – жіночка приводить ось уже кілька років поспіль по двоє кошенят. Робить у сіні кубелечко, там їх ховає, вилизує, годує. Коли ж діти підростають, мама-кішка починає виводити їх у світ для ознайомлення з ним.
Спочатку малюки гуляють і граються поблизу схованки. Мати-кішка приносить комах і показує їх своїм дітям.
Затим кішка полює мишей. Приносить і показує кошенятам. Навчає прийомам мовлення.
Малята-кошенята засвоюють материнські уроки.
Коли котики досягають тримісячного віку, мати починає водити їх у поле, на город. Може повести на кілька днів. У польових умовах кошенята загартовуються, краще ростуть і навчаються всім премудростям життя.
Багато часу мати-кішка приділяє власному туалету, а також прищеплює чистоту своїм дітлахам.
Велике значення у житті котів мають кігтики. Вони їх постійно повинні заточувати і тримати у належному стані, бо без них тваринам приходиться нелегко.
Молоденькі коти дуже грайливі, непосидючі, віртуозні. У них є чимало талантів.
Саме з таких складається трупа котів-циркачів. З ними виступають Юрій та Дмитро Куклачови.
Ми, коти, любимо дивитися циркові телепередачі. Переймаємо цікаві трюки, тренуємося і показуємо їх тобі, наша хазяєчко”.
Ось скільки цікавого дізналася я від свого Димка, а записничок вести він продовжує. Ще почитаємо!
(далі буде)
Ліана Лещенко,с. Курінь
Детальніше...