Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Бабусин город
- Деталі
- Категорія: Дитяча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 15 лютого 2013, 18:54
Відшуміли літні дощі, відсалютували громи, відсміялись веселки. Майнула сяючою сріблом павутинкою красуня-осінь. Іде вона скромно й гордо співучими гаями, луками, стомленими стиглими полями.
Ось і на наш город завітала гостя усміхнена, чарівна, пишна. Мов фея, змахнула вона палицею-невидимкою – і вже не просто город у нас, а город-казка пишається в росі, сяючій діамантами. Чого лише немає на цьому городі! Чим лише не віддячує лагідна, доглянута невтомними руками земля восени!
Уже стоять у копичках золоті снопи ясніючих теплом і сонцем пшениці і ячменю, уже викошені, висушені й складені у красиві полукіпки духмяні трави.
А на грядках – яка вимріяна, дорога серцю краса! Смарагдовою зеленню хизуються близнята-огірочки, напоєні дощами, зігріті теплом. На високих стеблах полум’яніють гіганти-помідори, усміхнені, умиті росами, чистенько обполені. А гарбузи – мов жовтогарячі сонця , послані небом до нашого урожаю. Та ще блискучі синьоокі баклажани, ніжношкірі цукіні, із яких мама варить смачненне варення, що пахне лимоном і щедрістю літа.
О, пробачте мою неуважність, панове соняхи ! Як могла я так пізно згадати про вас, гордовиті, невсипущі , невтомні вартові нашого городу! Які ж ви красиві та розкішні, всебачучі та всезнаючі !Яке у вас смачне насіння, дозріле, надивлене в небо, обціловане вітрами! Як химерно обплетені ваші стрункі стебла гнучкою квасолею, войовничим хмелем!
Але що це? Чути дивний, вражаючий силою і піднесеністю хор. Та це ж співають неназвані ще петрушка і окріп, головуючий у стравах часник і пекуча цибуля, ламкуча розлога капуста і виплеканий перець, а заспівує чудове одкохане тріо, оспіване людьми: картопля, морква і буряк.
Слава тобі, осінній красеню-городе, збагачений землею, загартований і вигрітий сонцем, доглянутий добрими руками і вічною любов’ю до тебе.
Анастасія Шекула,
шестикласниця
Детальніше...