Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


З історії Пальчиківської школи

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

До проведення адміністративно–територіальної реформи у 1782 році село Пальчики підпорядковувалось Батуринській сотні Ніжинського полку. До цієї сотні належали містечко Батурин та вісім навколишніх сіл: Пальчики, Тростянка, Обмачів, Митченки, Красне, Мельня, Ксензовка (нині – Пролетарське) і Атюша. Після реформи вони увійшли до Батуринської волості Конотопського повіту Чернігівської губернії.


У 1747 році на території Батуринської сотні розміщувалось 10 українських народних шкіл, в тому числі і в Пальчиках. Оскільки відомостей про Пальчиківську школу більш раннього періоду не зустрічаємо, виправдано датувати відкриття школи в селі Пальчики 1747 роком.


У 1865 році створюються органи місцевого самоврядування – земства. У губерніях і повітах формуються виборні земські установи – земські з’їзди та збори і земські управи. Вкладалися значні кошти у шкільне будівництво, як наслідок - у 1881 році учні Пальчиків пішли до новозбудованої земської народної школи. Приміщення зводилося спеціально для проведення навчання і відповідало того часним санітарно-гігієнічним вимогам, було світле та доволі просторе. З того часу школа підпорядкувалася училищній раді Конотопського повітового земства. Добротно зведене приміщення школи збереглось до нашого часу, хоча вже давно ним ніхто не опікується.


Першими вчителями в новій школі були К. Давидовський, О. Давидовська та законовчитель - священик М.М. Іваницький.


Незабаром надійшло розпорядження про санітарне обстеження шкіл. Завідуючий Батуринською медичною дільницею лікар В.В.Шеболдаєв провів обстеження санітарного стану Пальчиківської школи у березні-квітні 1884 року. Ось короткий витяг із його звіту.


- Головним фасадом школа побудована на захід, розташована за 20 метрів від житлових будинків, на підвищенні. Стіни виконані з добротної деревини. Дах приміщення вкритий металом. Школа має одну класну квадратну кімнату висотою 3 метри, в якій навчалось 50-70 учнів, хоча норма передбачала 50 учнів. Свого шкільного двору, саду навчальний заклад не мав. Питну воду для школярів, брали в колодязі сільської громади.
У школі у 1889 році навчалося 74 учні. З них - 60 хлопчиків та 14 дівчаток. Заклад відвідували – 2 дворян та 72 дітей сільського населення. На утримання школи повітове земство виділило 179 руб. та сільська громада – 100 руб.


Через відсутність учителя у 1891 році школа не працювала, хоча і стала називатися «Пальчиківське народне училище». У ньому часто змінювалися вчителі. Так у 1894 році навчання в училищі проводила вчителька Софія Олексіївна Бойкова, а наступного року – вже Олександра Фердінандівна Гагеман. Із матеріалів чергових повітових земських зборів у 1896 році дізнаємося, що піднімалося питання про непридатність шкільної квартири. Саме ця проблема сприяла плинності кадрів.


Врешті-решт земство у 1896/97 навчальному році розв`язало цю проблему, виділивши 60 руб. для найму квартири новопризначеному вчителю.


У школі не було бібліотеки, і “сильный недостаток в наглядных пособиях”. З кожним роком повітове земство збільшувало річну заробітну плату вчителів. У 1914 році вона в Пальчиківському училищі складала: 1-го учителя – 396 руб., другого – 360 руб. та законовчителя – 120 руб. Господарські затрати у 1913 році складали 503 руб. 20 коп. в тому числі: затрати на опалення – 200 руб., освітлення – 15 руб., закупівля нових підручників та поповнення шкільної бібліотеки – 61 руб. та інше.


У народному училищі у 1898 році навчалися 58 хлопчиків та 16 дівчаток, наступного року - 59 хлопчиків і 21 дівчинка, 1900 — відповідно 62 і 13.


У 1901 році школа розташувалася у приміщенні, що належить сільському товариству. На її утримання земство виділило 150 руб. та сільська община – 100 руб. У Пальчиківському училищі навчалося 60 хлопчиків та 24 дівчинки. Учитель Федір Петрович Сахновський мав звання «сельский учитель» і отримував 200 руб. річної заробітної плати. Священик місцевої Троїцької церкви Микола Маркелович Іваницький навчав учнів Закону Божому, за що отримував 50 руб. Землі училище не мало.


У 1913 році земськими повітовими зборами обрано опікуна училища – місцевого жителя, дворянина Леоніда Івановича Пугачевського.


У довідці про населений пункт с. Пальчики, складеної у 1962 році Ганною Степанівною Булавін - завучем Пальчиківської восьмирічної школи та її директором - Іваном Степановичем Тимченком зазначено, що у восьмирічці навчалося 226 учнів. У школі працювало 15 учителів. Щорічно відкривалися сезонні дитячі ясла на 100 дітей.


Микола Терех,
завідуючий відділом «Цитадель»
НІКЗ ”Гетьманська столиця”


P.S. Тепер у Пальчиківському НВК навчається 28 дітей і виховується 15 дошкільнят. Єдина цьогорічна випускниця Вікторія Коваленко не відчула радості від класної сім’ї. Є над чим замислитися.

У зв'язку з активізацією спамерів коментарі тимчасово відключено

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове