Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Бахмач. Залізниця й місто.

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Скоро святкуватимемо День нашого міста. Вже третій рік (з 2008-го) як його започаткували до Дня залізничних профспілок і це виправдовує себе – яке свято у Бахмачі ще так широко відзначали в усі часи?! Втім, питання – скільки живе на цьому світі наш Бахмач - продовжує залишатись дискусійним. Здається, ця публікація ставить крапку в дискусії.
 
до друку нариси Дмитра Дороша про наше місто, я зацікавився питанням датування заснування нашого міста. Як не прикро, але до цього часу це питання все ще залишається відкритим. Усі дослідники історії нашого міста цілком справедливо пов’язують заснування Бахмача   з будівництвом    залізниці, але в даті цієї події існують великі розбіжності. Так, у найбільш докладному історичному  нарисі Б.А. Хатнюка „Бахмач” [1] зазначено, що „місто Бахмач виникає у 60–70-х роках ХІХ ст. під час спорудження в 1867 році Курсько-Київської залізниці й у 1873 році – Лібаво-Роменської за 2 км від давнього містечка Бахмача (нині с. Бахмач)” й початок сучасному місту поклали два селища залізничників навколо збудованих залізничних станцій. Як упевнимося далі, 1867 рік – це лише рік початку будівництва Курсько-Київської залізниці, до того в 1873 році залізничної станції Бахмач саме  Лібаво-Роменської залізниці не існувало, бо на той час ця залізниця ще мала іншу назву – Ландваро-Роменська [2].
 
Теж саме надруковане й в енциклопедичному довіднику „Чернігівщина” [3], лише з більшою кількістю помилок: містечко Бахмач чомусь стало селом, а селища при станції неправильно найменовані „робітничими”, бо, як відомо з нарисів Дмитра Дороша, майже всі робітники на будівництві залізниці були наймані з навколишніх сіл. У згаданих краєзнавчих нарисах Д. Дороша питання часу заснування міста чітко не визначене, але є згадка про святкування століття міста в 1970 році (без пояснення цієї дати). Як теж побачимо далі, 1870 рік був роком офіційного відкриття Курсько-Київської залізниці, але більша частина залізниці (у тому числі й станція Бахмач) на той час уже два роки як функціонувала й перевозила вантажі та пасажирів.
Нарешті, у чернігівському історичному часописі „Сіверянський літопис”  [4] наведена наступна доповідь (за №256 від 17 грудня 1868 року) міністра шляхів сполучення Мельникова російському імператору Олександру II:

«Верноподданнейшим докладом 21-го минувшего ноября я имел счастие довести до Высочайшего Вашего Императорского Величества сведения об открытии 20-го ноября первого участка Курско-Киевской железной дороги, именно от Курска до станции Ворожба на 165 верстах.

Ныне открыт и второй участок упомянутой дороги от Ворожбы до Броваров на протяжении 258 верст, так что регулярное движение может производиться по всей Курско-Киевской линии, кроме последних 18 Ѕ верст от Броваров до Киева. Инженер генерал–лейтенант Мельников».

Ця доповідь установлює нову дату заснування нашого міста – 17 грудня 1868 року.

Хто ж  тут правий? Яку  з вищезгаданих дат слід вважати роком заснування сучасного міста Бахмача – 1867, 1868 чи 1870?

Нещодавно віднайдена мною (у електронній бібліотеці Російської державної бібліотеки в Москві – www.rsl.ru) рідкісна книга 1872 року видання департаменту залізниць Російської імперії „Збірник відомостей про залізниці в Росії” - [6] подає офіційні відомості про всі російські залізниці, починаючи з 1838 року. „Збірник...” ставить остаточну крапку в нашому питанні. Тут чітко сказано, що почали будувати залізницю у квітні 1867 року, а першу ділянку від Курська до станції Ворожба (165 верст [7]) здано в експлуатацію 14 листопада 1868 року, й того ж року через місяць, 17 грудня 1868 року, здано другу ділянку – від Ворожби до станції Бровари (250 верст). Тобто більша частина великої, на 433 версти, залізниці була збудована в рекордний навіть у наш час термін – за півтора роки. А 30 серпня 1869 року був відкритий рух від станції Бровари до тимчасової станції на лівому березі Дніпра, звідки вже пароплавами пасажирів й вантажі доставляли до самого Києва. І лише через півроку, 12 лютого 1870 року, після зведення залі-зничного   мосту   через   Дніпро, офіційно було відкрито рух по всій Курсько-Київській залізниці. До речі, „Збірник...” відкриває нам деякі прізвища будівничих залізниці. Керували будівельними роботами так звані інженери-начальники ділянок – Панаєв, Ададуров, Леон, Ляшкевич (на жаль, назви цих ділянок у „Збірнику” не зазначені) та військовий інженер Струве, за проектом і за безпосереднім наглядом якого був збудований залізничний міст через Дніпро. Наводжу тут фрагмент карти залізниць Російської імперії станом на 1872 рік (цифра 433 означає кількість верст).

Як ми можемо бачити, дані „Збірника...” департаменту залізниць цілком співпадають з вищенаведеною доповіддю міністра шляхів сполучення Мельникова російському імператору Олександру ІІ, тому тепер ми з упевненістю можемо стверджувати, що наше місто засноване 17 грудня 1868 року, а тому 17 грудня 2018 року ми будемо святкувати вже 150-річчя заснування нашого міста.
(Далі буде).
 М. Виноградов

1. „Історія міст і сіл Української РСР”, том „Чернігівська область” (Київ, 1972 рік), сторінки 133-134. При цьому Хатнюк посилається на число 246 газети „Черниговские губернские ведомости” за 1874 рік. На жаль, на цей час я ще не маю можливості перевірити це посилання.
2. Ландварове – залізничний вузол у нинішній Литві.
3. Київ, 1990 рік, сторінки 52-53.
4. 1895. – №5. – С.88.
5. Ось повна назва цього збірника: „Сборник сведений о железных дорогах в России. 1868-1869. Отдел I. Высочайшие повеления, указы правительствующего Сената, министерские постановления и другие официальные документы по железным дорогам. Отдел II. Разные сведения о железных дорогах. С таблицами. С.-Петербург. 1872.” Відомості про Курсько-Київську залізницю подані на сторінці 379. Хто цікавиться, у мене є PDF–версія (тобто в цифровому вигляді) цього збірника.
6.    1 верста = 1,3 км.

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове