Прапор Бахмацької сотні Ніжинського полку 1755 р.

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 24 вересня 2010, 13:46

У доповідній записці подано максимально наближений до оригіналу переказ змісту ініційованої бахмацьким сотником Кирилом Забілою службової кореспонденції, що передувала зверненню Генеральної військової канцелярії до гетьмана. Зокрема, стає відомо, що спочатку бахмацький сотник звернувся до полкової канцелярії «з доношеніемь» (клопотанням), у якому представив, «что сотенное тамошнее знамено, в давних годехь зделанное, будучи в разних походахь и церемонеяхь, такь в обветшалое пришло[,] что к употребленію впредь не годится...». А оскільки, «при сотенномь же де Бахмацкомь правленії, ныкакой денежной суммы, с которой бы можно вновь знамено зделать, неимеется: А до сего де в сотне Бахмацкой сотеннiя знамена исправляемы были за денги, собираеміе с козаковь сотне Бахмацкой», сотник вимагав від полкової канцелярії резолюції, «откуду на исправленіе того знамена суммы взят».

Однак Ніжинська полкова канцелярія також не мала повноважень «об употребленії какой-либо собираемой с народа денежной суммы на изделаніе вновь оного знамена». Відтак, «определенія сама собою учинить не может и требовала, оная полковая Канцелярїя от Генералной Канцелярiї резолюцій, откуду на исправленіе, какъ в Бахмацкой, такь и в других сотняхь: Если откуду будуть такiя ж представленія: сотенних знамень потребную сумму взять повелено будеть» [1].

Генеральна військова канцелярія, долаючи кореспонденційні щаблі бюрократичної драбини, використала цю аргументацією у зверненні до гетьмана й розширила запит до меж усієї Гетьманщини: «А понеже Генералная Канцелярiя Собою без докладу Вашей Ясневелможносты не может о томь дать полковой нежинской Канцелярїи точной резолюцей, чтоб же о семь и в другіе нашіе полки от Генералной Канцелярій даваны предложенія вида не сискуется [.] Того Ради об ономь и к високому Вашей Ясневелможносты Благоразсмотренію Генералная войсковая Канцелярія симь покорнейше представляеть; и что о том повелено будеть проситъ резолюцеи». Підписали цю доповідну записку Семен Кочубей (генеральний обозний у 1751–1779 рр.) та Яків Якубович (генеральний осавул у 1740–1758 рр.).

Відповідь гетьмана не забарилася, що дає певну уяву щодо оперативності тогочасного поштового зв’язку та бюрократії. Доповідна записка була доставлена з Генеральної військової канцелярії, яка знаходилася в Глухові, до Москви, де перебував у ті дні гетьман Розумовський, за 6 днів. Тобто поштовий зв’язок працював доволі оперативно навіть на наш час. Далі, потрапивши до гетьмана, записка теж не затрималася довго в шухлядах тогочасних гетьманських чиновників. Питання вивчалося, доповідалося і готувалася чернетка лише протягом трьох днів [2], а вже 14 березня гетьманом надіслана відповідь (ордер), яку Генеральна військова канцелярія отримала вже 20 березня, тобто пошта теж відпрацювала на „добре”.

Зважаючи на важливість цього ордера для бахмацької історії, наводжу його дослівно:

«Копия
Графъ Кирилл Разумовский Гетман и Кавалер
Нашой Генералной войсковой Канцелярiй
На доношeнiе оной Генералной войсковой Канцеллярiй сего марта 10 д[ня] Присланное с прeдставленіем что полковая Ніжинская Канцеллярия просит рeзолюцій откуда на исправленie в бахмацкую Сотню: також Ежели i в другiе Сотні требовано будет: сотенних znаmeн взят потребную суму, Nо та Генералная Канцеллярiя собою датъ резолюцій не может, [Гетьман] в резолюцію предлагает в бахмацкую Сотню на исправленiе сотенного знамена потребную суму без излишeства велет отпустіт ис скарбу войскового, и на онoм сотенном бахмацком знамени велет бит с правой сторони Гербу Націй Малороссийской, а з другой стороны той бахмацкой Сотні,чем оная сотня печатается.
в Подлінном подписъ таковий
Гетман Графъ Кирил Разумовский
С Подліннымъ Читал войсковой Канцеллярист
Федорь [... нерозбірливо]»

Примітки:
1. ЦДІАК України. – Ф. 269. – Оп. 1. – Спр. 1543. – Арк. 2–2 зв. З повним текстом «доношенія» полкової ніжинської канцелярії до ГВК за підписом полкового обозного Леонтія Грановського, полкового судді Василя Кулаковського та полкового осавула Якова Почеки, датованим 17 лютого 1754 р., можна ознайомитися у справі під номером 12121 фонду Генеральної військової канцелярії (див.: ЦДІАК України, Фонд 51. – Опис 3. – Справа 12121. – Аркуші 1а – 1а (зв.).

2. Вся справа, таким чином, була вирішена протягом двох тижнів. От би так й зараз! А в  наші часи я, як депутат міської ради, отримував відповідь від міського голови не те що через тиждень, а через місяць після звернення.

3. ЦДІАК України. – Ф. 51. – Оп. 3. – Спр. 12121. – Арк. 5. Орфографія максимально збережена, лише літера „ять” передана як „і”. Слова в дужках додані мною.

(Далі буде)

• < Попередня
• Наступна >