Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ніхто не забутий (до Дня партизанської слави)
/ 0
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 23 вересня 2011, 17:15
Ніхто не забутий.
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
(Б. Олійник)
На полі ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Допоти й сини, що спіткнулись об кулі,
Живі!
(Б. Олійник)
22 вересня – День партизанської слави. Саме в цей день вшановують тих героїв, які наближували перемогу, воюючи в тилу ворога. Ми не повинні забувати про тих людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли право людей на свободу, врятували нашу країну та світ від нацизму. І ми вшановуємо всіх, хто подарував майбутнє нам та нашим нащадкам. Дорогою ціною заплатили батуринці, як і весь український народ, за мирне небо над головою. З 9 вересня 1941 року почались для нашого міста чорні дні німецької окупації, які тяглись до 6 вересня 1943 року.
На території, захопленій ворогом, поширився антифашистський рух опору. Найефективнішою формою його став партизанський рух, який був воістину всенародним. Цей опір був викликаний нещадним терором, вбивствами, вивезенням на примусові роботи у Німеччину сотень радянських громадян. Так, у Батурині, в перші дні окупації німецькі варвари розстріляли і спалили 44 чоловіки, вивезли 3 116 тон хліба, зруйнували 14 колгоспних приміщень, розграбували школи, бібліотеки, вивезли у Німеччину на каторжні роботи 38 хлопців і 37 дівчат.
Зародження партизанського руху припадає на літо 1941 року. За вказівкою командування Червоної Армії та керівництва партійних органів, після відступу радянських військ на окупованих територіях залишався актив (як правило, з числа керівників партійних та адміністративних установ) для розгортання партизанської боротьби. Вже 29 червня 1941 року у директивах з питань боротьби проти фашистської навали вказувалося: “На зайнятих ворогом територіях створювати партизанські загони і диверсійні групи для боротьби з частинами ворожих військ, для розпалювання партизанської війни… У захоплених районах створювати нестерпні умови для ворога, переслідувати і знищувати його, зривати всі його заходи.” 18 липня 1941 року Центральний Комітет (ЦК) Всесоюзної Комуністичної партії більшовиків ВКП(б) прийняв постанову “Про органі-зацію боротьби в тилу германських військ”.
В умовах повсюдного терору населення Чернігівщини не скорилося ворогові. З кожним днем ширився рух опору. Особливу роль у розгортанні збройної боротьби в тилу ворога відіграв обласний загін на чолі з М. М. Попудренком. Вже 26 вересня 1941 року в повідомленні радянського Інформбюро відмічалося, що “партизани Чернігівщини за короткий період часу розгорнули широку діяльність і нанесли відчутні удари окремим частинам фашистських військ”.
З осені 1941 року розгорнув активні дії на Чернігівщині об’єднаний загін під командуванням О. Ф. Федорова, що знищив біля тисячі гітлерівців, сотні одиниць ворожої техніки, п’ять складів з боєприпасами, п’ять ешелонів з живою силою і технікою, підірвав п’ять залізничних мостів. А вже на початок 1943 року в з’єднанні було 12 партизанських загонів з 5 462 бійцями. У квітні 1943 року Федорову було присвоєно військове звання “генерал-майор”. З 7 липня 1943 до 14 березня 1944 року його партизани знищили 549 німецьких ешелонів з боєприпасами, пальним, технікою. Активно діяли підривники цього загону на залізничних лініях Гомель-Прилуки-Бахмач і Київ-Ніжин-Бахмач, де вони підривали мости і залізничне полотно.
Із перших днів окупації починає активно діяти партизанський рух і в Батурині. Під керівництвом партизана Андрія Гузія 700 днів у батуринських лісах діяв партизанській загін, який допоміг бійцям 70-ї гвардійської дивізії 6 вересня 1943 року ввійти в Батурин і визволити населення міста від німецьких окупантів.
Наш односельчанин, Кондратенко Петро Гнатович, був підривником у партизанському з’єднанні народного Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака. У складі різних груп на шосейних дорогах підривав автоколони фашистів, мінував залізні рейки, мости, ешелони. Пізніше, у складі Червоної армії, воював проти німців і дійшов до р. Одер, де був поранений. Був нагороджений за участь в партизанському русі медаллю “Партизану Вітчизняної війни II–го ступеня”, за фронтові заслуги мав орден Червоної зірки, почесну солдатську медаль “За відвагу”. По війні повернувся у рідний Батурин відновлювати зруйноване сільське господарство.
Серед ветеранів Батуринського краю добре відоме ім’я Героя Радянського Союзу, активного учасника партизанського руху Брайка Петра Овсійовича, уродженця села Митченки. При обороні Києва Петро Овсійович потрапляє в полон до ворога. Йому і ще чотирьом бійцям удається втекти з табору військовополонених. Він вирішує рухатись в бік фронту і прибуває в район Путивля, де в лісі діяв загін Ковпака, з лютого 1942 року стає партизаном.
У боях він проявив себе мужнім воїном, його призначають командиром розвідки і присвоюють військове звання капітана. У травні 1943 року Петро Овсійович одержує свої перші військові нагороди: орден Червоного прапора і медаль “Партизанові Вітчизняної війни I-го ступеня”. Під час Карпатського рейду полк під командуванням Брайка знищив 1 750 солдатів і офіцерів ворога і пустив під укіс 4 залізничних ешелони. У вересні 1944 року Петро Овсійович був відзначений високим званням Героя Радянського Союзу і одержав військове звання майора.
Жема Семен Михайлович з початком війни з посади директора Батуринської школи йде на фронт. Був учасником партизанських загонів ім. Сталіна, ім. Богуна, партизанських з’єднань Федорова та Попудренка. Шлях в партизанських загонах розпочав бійцем, а закінчив командиром взводу. Був нагороджений медаллю “Партизану Вітчизняної війни 1 ступеня».
Страшна війна обірвала молоді літа та дівочі мрії ще одній нашій землячці Домашенко Н. І., яка з початком війни йде на фронт. 6 жовтня 1942 року молода дівчина була направлена в Брянську область зв’язковою в партизанський загін. Після кровопролитних боїв з ворогом партизанське з’єднання О. Федорова відійшло з боями на територію Білорусії, а потім в район Брянська, в Клітнянські ліси. Для відновлення зв’язку з штабом Червоної Армії в тилу ворога закинули дві групи. В одній з них знаходилась і Надія Домашенко. Але при виконанні спецзавдання була поранена і схоплена німцями. Після страшних тортур фашисти розстріляли дівчину.
Не можемо не згадати партизанів, уродженців Батурина: Біліченко М. І., Рибака М. Я., Мовтяна І. Г., Слісаренко І. С., Вербу М. І., Гурченко С. М., Губарь К. А., які були схоплені фашистами і замордовані до смерті в гестапівських застінках. Партизанів Олександру Тимошенко, Григорія Зарицького, Якова Макаренка, Степана Донця, які внесли неоціненну допомогу радянським військам у визволенні Батурина і Чернігівщини вцілому.
Батьківщина високо оцінила заслуги народних месників. Багато партизан і підпільників загинули в боях з ворогом. Ворожа куля передчасно обірвала життя й організатора партизанського руху М. Попудренка. Більше 30 тисяч воїнів нагороджені орденами та медалями, 29 - удостоєно звання Героя Радянського Союзу, а командир О. Федоров - двічі.
М. Хармак, науковий співробітник національного заповідника «Гетьманська столиця»
Детальніше...