Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Как это было (Страницы из дневника Толи Листопадова. В сокращении.)

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

К приходу наших оставался ещё месяц. Толя Листопадов, конечно же, не знал точной даты возвращения Красной армии, но всё свидетельствовало, что случится это скоро. Вот его записи.


«7 августа 1943 года. Канонада по ночам хорошо слышна. 5-го был в Курене. Сегодня на станции немец подвесил пенделей. Много их едет на фронт и с фронта. Едут голодные, и все близкие огороды опустошили. Едят гнилые и зеленые помидоры. Мы нашли старый коричневый и потрескавшийся огурец, обчистили верхнюю корку стеклом и дали одному немцу. Он его уплетал за обе щеки и еще просил. Выходит, хоть они нас называют русскими свиньями, но сами настоящие свиньи, да еще и «арийские». Все близлежащие от путей дома они ограбили, и люди перешли жить в глубь поселка».


«21 августа 1943 года. Чего-то эти дни канонада особенно хорошо слышна. «Агентство ОБГ» (напомним, ОБГ – одна бабка говорила) кричит, что фронт движется сюда. Сегодня немцы сделали захват рабов. Рабочие, пришедшие на работу, были окружены автоматчиками, посажены под охрану, и на другой день их погрузили в вагоны - и на каторгу в Германию. Плач и стон по городу стоял громадный. Еще ни разу столько сразу не брали. Много попало наших ребят.


Вчера немцы чуть не убили Тузика. Мы с Иваном Матвеевичем сжали ячмень, обмолотили и спрятали. Курей всех порезали, чтоб немцам не досталось. Осталось две утки, но их, наверно, не найдут…»


Живу у селі Тростянка - з Бахмачем зовсім поруч, то у вашому місті буваю нерідко. Найчастіше відвідую ринок, завжди купую вашу газету, аби бути у курсі бахмацьких справ. Якось познайомився із літнім вашим земляком Дмитром Леонтійовичем Пащенком. Родом він із Голінки, фронтовик, орденоносець. Дійшов до Берліна, залишив своє ім’я на стінах зруйнованого Рейхстагу. Цікаво, що саме ось тепер виповнюється 70 років, як він потрапив у німецьку облаву і був відправлений у фашистське рабство. Та по дорозі юному голінцю вдалося втекти. Скоро повернулися червоноармійці, він пішов помститися за їх злочини. Хотілось би, щоб газета розповіла про подвиг цього чоловіка. Повірте, йому є, що розповісти.


Петро Степанець

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове