Про що розповідають старі світлини... (До 145-річчя залізниці і міста)

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 11 жовтня 2013, 09:36

Продовжуємо розповідь про станцію Бахмач. На схемі станції Бахмач Курсько-Київської залізниці з атласу залізниць початку ХХ століття бачимо, що станція мала з’єднувальну гілку до станції Бахмач Лібаво-Роменської залізниці. Але ми знаємо, що були і невеличкі пристанційні гілки. Одна з них йшла до парового млину (Мал.1). Бахмацький паровий млин був гарної промислової архітектури, чотириповерховий, з яких два нижні поверхи мали мурування з цегли, а два верхні були мансардними, під похилим дахом. Верх мансарди завершувала бесідка-бельведер, звідки, мабуть, відкривався захоплюючий вид і на станцію, і волосне містечко Бахмач. На фотосвітлині ми бачимо загальний вигляд цього млина і складських приміщень. На пероні, де приймалося зерно і відвантажувалося борошно, стоїть нечисленний людський гурток; купку жінок у простому сільському одязі біля стіни млина можна ідентифікувати як робітниць цього млина.

Інші персони мають більш вишукані вбрання, особливо дві жінки на передньому плані. Мабуть, це якщо і не власники млина, то, безумовно, особи з його керівництва. На жаль будівля млина, яка була б і сьогодні окрасою міста, збереглася лише на цій фотосвітлині. Інша пристанційна гілка йшла до спиртово-ректифікаційного заводу, збудованого наприкінці ХІХ століття (Мал. 2). Ця фотосвітлина була зроблена з боку шляху, який ішов поряд зі з’єднувальною гілкою між Курсько-Київською та Лібаво-Роменською залізницями (зараз ця місцина носить назву „Брехалівка”)

Якщо придивимося уважніше, то побачимо, що частина зображених будівель збереглася до нашого часу; це двоповерхова частина, яка ближче до глядача та одноповерхова частина праворуч. Інша двоповерхова частина заводу та чотириповерхова цегляна башта між ними (де розташовувалася ректифікаційна колонка), а також довгий цегляний димар – не збереглися. Дивлячись на цю красу, зароджується думка, що все-таки вміли (і не шкодували грошей на це!) колись капіталісти будувати заводи-фабрики не тільки як утилітарно-промислові споруди, але й як гарні, красиві будівлі, які милували око і захоплювали, як наших прадідів, так і нас, їх нащадків, які бачать цю красу вже пошарпаною часом і невдячними людьми.  Якщо ми згадали про наших прадідів, то подивіться, якими вони були сто років тому. Ось мешканці бахмацького пристанційного селища двох поколінь (Мал. 3). Фотосвітлина до найменшої рисочки донесла нам колоритні образи тодішніх бахмачан-„станційників” (бо селище при станції тоді ще не мало назви, і ті, хто йшов туди чи звідти, казали: „Піду на станцію...”, „А ми прийшли зі станції...” тощо). До речі, так, як вони, тоді зодягалася абсолютна більшість мешканців селища. А ось так бахмачани-„станційники” веселилися. „Танці біля вокзалу” – такий підпис має ця фотосвітлина (Мал. 4). Потреби молоді тоді були невибагливі. Скрипка з бубном – і гуляти можна допізна, тобто, поки не стемніє. Особливо, коли є хвацький, веселий леґінь та купа гарних дівчат. Але, як бачимо, молодь тоді не залишалася без нагляду; крізь відчинене віконечко за всіма уважно спостерігає поважна жіночка. 

Ось ця фотосвітлина зі знайомими персонажами (Мал.5) є, немовби, ілюстрацією до народної пісні про Галю, яку прохають: „Дай води напитися”. А ось інша фотосвітлина (Мал.6). „Святкового дня” – такий підпис під нею. На ній зображене весілля у селищі при станції Бахмач Московсько-Києво-Воронізької залізниці. Якщо придивитися трохи уважніше, то побачимо тих же персонажів, які зображені на попередніх фотосвітлинах, але, мабуть, трохи дорослішими. Того хвацького молодика у лівому кутку на фотосвітлині (Мал.4) ми вже бачимо у якості молодого, а парубка з бубном там же – у якості боярина.

Як на кожному весіллі, під ногами дорослих вештається купа дітлахів. Але уважно придивіться до них, і побачите різницю між босоногими дітлахами і зовсім трохи старшими від них юнаками, які зодягнуті у чоботи та кашкети і захоплено грають у карти (аякже, це вже „доросла” гра!)

Михайло Виноградов

• < Попередня
• Наступна >