Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Із історії шкіл району

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Цікаво, чи продовжиться пуплікація матеріалів заснована на дослідженні Миколи Тереха з Батурина про заснування шкіл на теренах Бахмаччини. Особисто мене цікавить розвиток початкової освіти у Голінці – селі моїх дідів-прадідів. Хотілось би бачити історичні розвідки про наше минуле на сторінках газети постійно. Буду вдячний і авторові, і газеті, якщо подасте розповідь про становлення шкіл на півдні району.


З повагою, Сергій Вернигора


Село Дмитрівка. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище, відкрите у 1885 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 315 крб., місцева громада – 265 крб. У 1900 році в училищі навчалися 91 хлопчик та 4 дівчинки. Учитель - Костянтин Якович Жованик, мав звання сільського вчителя, на даній посаді - з 24 березня 1882 року, отримував 330 крб. Помічниця вчителя, Марія Василівна Тарасенко, закінчила Чернігівське єпархіальне жіноче училище, працювала з 7 січня 1899 року та отримувала 200 крб. зарплати в рік. Законовчитель - священик Василь Тарасенко, працював з 1 вересня 1885 року, отримував 50 крб. Училище мало 1/4 десятини землі із садом плодових дерев. Співу учнів навчав вчитель. Згідно перепису 1897 року, населення села складало 2 293 особи та на залізничній станції «Дмитрівка» проживало 644 чоловік.


Село Гайворон. Навчання проводили два навчальні заклади – церковно-парафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії:


1. Сільське однокласне училище відкрите у 1876 році, знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання земство виділяло 235 крб., місцева громада – 275 крб. У 1899 році навчалося 164 хлопчики та 18 дівчаток. Учителька Антоніна Яснопольська закінчила Ніжинську жіночу гімназію, на даній посаді - з 1898 року, отримувала 300 крб.. Законовчитель - священик Кирило Сахновський, працював з 20 вересня 1895 року. Отримував 50 крб. в рік. Помічниця вчителя - Ганна Миколаївна Широконевич, закінчила єпархіальне жіноче училище, працювала з 23 лютого 1899 року, отримувала 250 крб. зарплати. Земельної ділянки училище не мало.


2. Церковно-парафіяльна школа грамоти відкрита у 1898 році, приміщення для школи орендували за 27 крб. у приватної особи. На утримання школи витрачали 120 крб. земських коштів. У ній навчалось у 1899 році 28 хлопчиків та 3 дівчинки. Законовчитель - священик Кирило Сахновський, учитель - Василь Петрович Сахновський, закінчив 2 класи духовної семінарії, мав звання вчителя. Уроки у школі проводили безкоштовно. У 1897 році у селі мешкало 3 560 осіб.


Село Голінка. Навчання проводили одне двокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії та дві церковно-парафіяльні школи:


1. Двокласне училище у 1876 році діяло як однокласне, а у 1884-ому реорганізоване в двокласне. Приміщення належало Міністерству державного майна і на його утримання відпускали кошти: від земства – 400 крб., від сільської общини – 457 крб. і від державної казни - 298 крб. У навчальному закладі у 1900 році навчалось 290 хлопчиків і 45 дівчаток. Училищем керував Микола Іванович Баран, який мав звання народного учителя і на службі - з 1 листопада 1878 року. Одержував 330 крб. заробітної плати в рік. Учителька Марія Володимирівна Баран закінчила Києво-Подільську жіночу гімназію, працювала з 1878 року і отримувала заробітну плату в сумі 330 крб. на рік. Помічник учителя, Ксенія Іванівна Носенко, мала звання сільського вчителя. Працювала в училищі з 1896 року, одержувала 240 крб. заробітної плати. Законовчитель - священик Олександр Бурневський, дану посаду обіймав з 23 листопада 1893 року та одержував 150 крб. платні. Училище мало одну десятину земельної ділянки, на площі якої був великий фруктовий сад та сільськогосподарські дослідні ділянки. При училищі діяв хор у складі 28 учнів, яким керував завідуючий училищем Микола Іванович.


2. Церковно-парафіяльна школа грамоти при Михайлівській церкві відкрита у 1898 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 36 крб. на рік. На утримання школи витрачали 40 крб. земських коштів, у 1898 році навчалось 30 дівчаток. Законовчитель - священик Іван Васильович Нагорський, вчитель Михайло Іванович Бурковський, дяк Михайлівської церкви, мав звання вчителя, закінчив 2 класи духовної семінарії. У школі вчителі навчання проводили безкоштовно.


3. Церковно-парафіяльна школа грамоти при Преображенській церкві відкрита у 1897 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 24 крб. на рік. У 1899 році навчалось 28 дівчаток. Законовчитель - священик Костянтин Андріянович Доброгаєв, уроки проводив безкоштовно. Учителька Марія Іванівна Лазаренко походила із дворян. Звання вчителя не мала, закінчила жіночу прогімназію, за роботу отримувала 90 крб. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 4574 жителів.


Микола Терех, м.Батурин

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове