Партизанське село

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 25 жовтня 2013, 11:00

Цієї осені День партизанської слави відзначив своє 70-річчя. Із цієї нагоди 19 вересня у село Єлине Щорського району прибули делегації з усієї області, гості із зарубіжжя, ветерани війни і партизанського руху. Це село розташоване за 30 км від Щорса, зовсім поруч – Росія та Білорусь. Село було спалене карателями за зв’язок із партизанами. Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко і голова облради Анатолій Мельник разом з учасниками заходу вирушили до пам’ятника „Партизанська сім’я”. Урочистості продовжились на території меморіального комплексу „Лісоград”, на місці базування партизанських з’єднань під командуванням двічі героя Радянського Союзу Олексія Федорова.

Пощастило і мені побувати на цій пам”ятній урочистості. Приїжджаю сюди щороку, аби пом’янути рідних мого чоловіка, уродженця Єлиного, його вже немає серед живих, працював у вагонному депо головним бухгал-тером. Його мама і батько загинули під час війни. Із материнських рук нелюди вирвали дитинча і живим кинули у вогонь. Тітку з п’ятьма доньками посадили в душогубку, повезли в Гомель і там подушили. Карателі ганялись за людьми, як хижаки, у ями кидали людей живцем, засипали їх землею. Грунт над нещасними ще довго двигтів. Інші страчені звисали на мотузках. Усе село палало. Те жахіття важко уявити. Тепер у Єлиному відкрито музей партизанської слави. Багато люду приїжджає, розповідь веде екскурсовод, часто із зволожнілим очима. До такого горя не звикнути...

У 1958 році мене призначили у це село завідуючою фельдшерсько-акушерським пунктом. Довелося відкривати заклад самій. Було непросто, але тут соромно скаржитися на труднощі. Привозила інвентар, доставляла обладнання, медикаменти, розв`язувала різні питання. Електрики в той час ще не було. Автобуси теж не ходили. А до райцентру – 30 км. В обслуговуванні, крім села, ще й два хутори за 3-5 км. Якщо треба – в район їхала вантажна машина, здебільшого, 1 раз в тиждень. Роботи було багато, зранку приймали хворих, після виклику - на хутір і село, і так – до ночі. Одного разу доводилось приймати пологи на дому. Добре, що все закінчилось добре.

Фельдшерсько-акушерський пункт в селі працював з 1958 р. по 2013 р. без ремонту. Напередодні 70-річчя партизанської слави за сприяння облдержадміністрації та депутата Ігоря Рибакова відбувся капітальний ремонт. Тож заклад тепер має наступні кабінети: прийому пацієнтів, оглядову, приймальню. Забезпечений медикаментами, невідкладною медичною допомогою, а також оснащений необхідним обладнанням. Я зайшла до медпункту і була вражена такою красою. Мабуть, кращого, ніж у віддаленому селі Єліно, не знайдеш по всій області. Я дуже ціную медпрацівника на селі і приєднуюсь до пропозиції М.П.Шимка не ліквідовувати жодного ФАПу в селах. Обов’язок нашої влади – забезпечити доступність та достойну якість медичних послуг для кожної людини у віддалених селах.

З повагою, Л.К. Пастушенко

• < Попередня
• Наступна >