До історії парку «Кочубеївський»

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 07 жовтня 2016, 09:37

До сьогодні на території Батурина збережений парк «Кочубеївський», який є пам’яткою садово-паркового мистецтва XVII ст. Парк має свою цікаву історію, яка переплелась з родиною Кочубеїв.

У 1700 році генерального писаря В.Л. Кочубея обирають на посаду генерального судді. Будинок Генерального суду переходить у власність до В.Л. Кочубея. На місці природної діброви Василь Леонтійович створює ландшафтний парк. Також, з ініціативи нового власника, на території парку в давно пересохлому руслі річки Чорної був створений ставок. Ставок існував до 70-х років ХХ століття, а на сьогодні про його існування нагадує лише западина та спогади старожилів.

25 серпня 2016 року в рамках вивчення та дослідження історії Батурина наукові співробітники заповідника зібрали спогади в уродженця міста Домашенка В’ячеслава Кузьмовича. Після цікавої розповіді він залюбки передав до фондової колекції НІКЗ «Гетьманська столиця» світлину з зображенням ставу в 1965 році. На фото В’ячеслав Кузьмович та його родина: батько Кузьма Петрович, мама Анастасія Семенівна, дружина Катерина Максимівна та син Віктор. До цього часу жодної світлини з зображенням ставу у фондовій колекції заповідника не зберігалось.

Домашенко В’ячеслав Кузьмович народився в Батурині у 1937 році. Навчався в місцевій школі, яку закінчив у 1955 році. Після школи пішов працювати баяністом до місцевого Будинку культури. На той час він розміщувався в приміщенні Покровської церковно-парафіяльної школи (сучасна вулиця Шевченка). У цьому ж 1955 році молодому баяністу виповнилось вісімнадцять років, прийшов час йти до лав Радянської армії. Три роки пролетіли швидко, і молодий солдат повернувся до рідного Батурина. Під час проходження служби В’ячеслав здобув професію авіаційного механіка, тому пішов працювати до Батуринського МТС, слюсарем. У 1960 році одружився, а через три роки в родині народився син Віктор. На посаді слюсаря В’ячеслав Кузьмович пропрацював три роки. У 1963 році пішов працювати до Батуринської школи-інтернат. Під його баян проходили всі шкільні заходи. Був у школі і власний хор, який складався із учителів та вихователів. Неодноразово вони брали участь у концертах та здобували призові місця. У школі-інтернат пропрацював до 1987 року. Далі виїхав на постійне місце проживання до міста Корольов Московської області, де мешкає й до сьогодні, але кожного року відвідує батьківську оселю.

Відділ «Будинку – музею Генерального судді В.Кочубея» вдячний В’ячеславу Кузьмовичу за унікальну світлину із зображенням ставу, яка надалі буде використовуватись в екскурсії по парку «Кочубеївський».

Руслана Огієвська, науковий співробітник
відділу «Будинок – музей Генерального судді В.Кочубея»
Ставок в парку «Кочубеївський». Фото 1965 рік.

• < Попередня
• Наступна >