Наші земляки дивували сам Париж

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: Вівторок, 19 вересня 2017, 13:22

Якось спілкувався з давнім знайомим Миколою Терехом, згадали Єйфелеву башту. Заговорив про Всесвітню виставку в Парижі, з нагоди якої звели цю сталеву споруду. Микола Іванович уточнив, мовляв, башту спорудили років на двадцять пізніше під першої виставки. Ще додав, що на попередній виставці наші земляки здобули чимало відзнак.

Запропонував колезі, теж позаштатному кореспонденту, зробити матеріал. 

Якраз 150 років тому, у 1867 році, відбулася Всесвітня виставка мистецтв та промисловості в Парижі. На виставці представили 50 тис. експонатів із 41 країни Світу. Її відвідали понад 10 мільйонів глядачів, у тому числі російський імператор Олександр ІІ. Для проведення виставки виділили 50 гектарів землі на Марсовому полі та 20 - на острові Біянкур. Збудували овальний виставковий палац довжиною майже півкілометра та шириною 380 метрів. На будівництві працювали понад 26 тисяч робітників. Центр павільйону увінчали куполом та оточили садом 166 метрів у довжину та 56 метрів у ширину.

На додачу до основної будівлі звели близько сотні менших будівель для розміщення експозицій. Найбільшу площу в Головному павільйоні займали експонати із Франції і її колоній — майже 64 тис. кв. м.

Головна мета виставки - показати розвиток промисловості у всьому світі. На ній вперше представили безліч технічних новацій — телеграфний апарат, електричні фари, підводний кабель, гідравлічний ліфт, шарикопідшипники, механічну тістомішалку, досконале землеробське знаряддя, новий міцний і легкий метал - алюміній. Вперше продемонстрували технології переробки нафти та можливість її подальшого використання. Відвідувачів дивував “скафандр” для перебування під водою. Вершиною інженерного мистецтва став діючий водогін виставки: 4 гігантських гідравлічних насоси перекачували воду Сени по трубах завдовжки 23 км у всі кінці експозиції.

На честь відкриття виставки площа Опери і прилеглі бульвари освітили електричними дуговими лампочками російського винахідника Павла Яблочкова, що викликало неабияке захоплення. Помічником генерального комісара Російського відділення виставки затвердили Д.І.Менделєєва. Відомо, що видатний хімік звернув увагу на новинку виставки — уран, потримавши метал у руках і здивувавшись його значній питомій вазі.

Дмитро Іванович пророчив новому хімічному елементові блискуче майбутнє, хоча явище радіоактивності відкриють тільки у 1896 році, майже через три десятиліття.

Паралельно з виставкою проходили конференції з вироблення міжнародних норм авторського права (на ній головував Віктор Гюго) і по полегшенню становища сліпих (вона привела до поширення шрифту Брайля).

Ще задовго до проведення виставки Міністерство фінансів Росії розробило “Загальне положення про Всесвітню Паризьку виставку 1867 року”. Російська експозиція розташовувалась у тимчасовій будівлі на Марсовому полі. Навколо неї створили парк для виставки живих тварин та рослин. Експонати російського відділу розділили на 10 груп - мистецтва, промисловості, меблів, предметів та приладдя для житла, одягу і тканин, промислових машини тощо. Усі групи, у свою чергу, поділялись на 95 класів. Загальна площа російської експозиції складала 6 тис.кв.м, де демонструвалися 1300 експонатів.

Для промислових експонатів призначили 11 збірних пунктів, в Харкові для губерній Вороніжської, Курської, Орловської, Полтавської та Чернігівської. На виставку представили експонати і наші земляки. Серед них відомий український і російський живописець, художник-передвижник, майстер портретів Микола Миколайович Ґе. На виставці Академії мистецтв у Петербурзі у 1863 році митець виставив «Таємну вечерю». За цю творчу роботу Микола Ґе отримав звання професора. Тепер картина експонувалась на виставці у Парижі, де був присутній і сам художник з хутора, що розташувався поміж Плисок і Фастівців.

Другим нашим земляком, який узяв участь у виставці, став видатний український пасічник Степан Великдан, продовжувач справи свого батька – відомого діяча вітчизняного бджільництва Петра Прокоповича. У Парижі експонати бджоляра виставили у двох групах - землеробські вироби та корисні комахи. В першій групі достойне місце зайняв мед, який відвідувачі виставки могли покуштувати та купити, і віск. У другій групі представили 15 експонатів. Це дерев’яний і солом’яний вулики; рами з вулика із стільниками; модель вулика; роївня; ручний насос; ковшик для підсадки роїв; колекція з 26 сортів насіння та 6 засушених медоносних рослин та інші.

Безперечним лідером отриманих винагород стали російські експонати у групі зернових товарів, цукру і напоїв. Тут вибороли 185 відзнак, у тому числі горілка «Smirnoff» Петра Смірнова (Золота медаль). Золотої медалі «За високу якість рафінаду, цукрового піску і сільськогосподарської продукції» удостоїли відомого українського мецената Н.А.Терещенка.

Вивчаючи історичні факти, надихаєшся гордістю за наших земляків, які в далекому ХІХ столітті досягли таких успіхів у виробництві, що змогли своїми виробами здивувати відвідувачів Всесвітньої виставки мистецтв та промисловості в Парижі у 1867 році.

Микола Терех,
науковий співробітник НІКЗ “Гетьманська столиця”
 

• < Попередня
• Наступна >