Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Шафи В.П. Кочубея (із зібрання Ярославського художнього музею)
- Деталі
- Категорія: Краєзнавча сторінка
- Опубліковано: П'ятниця, 10 листопада 2017, 09:04
Останнім власником батуринської садиби Кочубеїв у кінці ХІХ – на початку ХХ століть був Василь Петрович Кочубей (1868–1940). З 1910 року Василь Петрович – головний церемоніймейстер Імператорського двору. Від імператора Миколи ІІ він одержав «высочайшее разрешение» на будівництво будинку в Царському Селі (нині місто Пушкін, яке входить до складу Пушкінського району Санкт-Петербурга). У жовтні 1913 року родина Кочубеїв переїхала до нового помешкання, яке вражало красою та багатим інтер’єром. В одній із кімнат було облаштовано фотоательє та кімната-сейф, де господар зберігав колекцію мистецьких творів. Революційні події 1917 року змусили Василя Петровича розділити свою колекцію. Частину її він перевіз до Санкт-Петербургу, звідти, частково, – до міста Ярославля. У 1918 році Василь Кочубей зі своєю родиною емігрував до Бельгії.
Ярославський художній музей – один з найбільших музеїв у Росії. У травні 2014 року в Ярославлі відбулася церемонія офіційного відкриття Музею зарубіжного мистецтва, який увійшов у комплекс Ярославського художнього музею. Колекція для нового музею формувалася протягом 95 років. До неї увійшли живопис, графіка, скульптура, твори декоративно-прикладного мистецтва, що охоплюють період з XVI по XX століття. Особливу цінність становлять меблі XVI – XIX століть із зібрання графа Василя Петровича Кочубея, що надійшли в Ярославський музей в 1920 році. Серед них: шафа з зображенням міфологічних богинь і богів та шафа-бюро з різьбленими зображеннями подвигів Геракла.
Шафа із зображеннями міфологічних богів і богинь була виготовлена у Франції. За документами музею, датується другою половиною XVI століття. Розміри 177,0х115,0х52,0 см. Матеріал: дерево (горіх), мармур, метал; техніка виробництва: столярна обробка, різьблення.
Дана шафа відноситься до типу шаф, які складалися з двох частин. Центром виготовлення таких меблів було французьке містечко Фонтенбло. Шафа прикрашена рельєфним різьбленням, колонами, вставками з мармуру, а також зображеннями античних богів і фантастичних істот. На дверцятах верхнього ярусу, прикрашених в стилі бароко, зображені боги моря: на центральних дверцятах – бог морів Нептун, ліворуч – морська німфа Фетіда, яка керувала хором нереїд, праворуч – дружина бога Нептуна, богиня блискучого, спокійного моря Амфітріта. Внизу трохи нижче розташовується панно з зображенням двох лежачих жіночих фігур: богині полювання Діани і богині родючості Церери.
На дверцятах нижнього ярусу зображені давньоримські боги, яких легенда часто пов’язує любовними вузами: праворуч – богиня садів і плодів Помона, ліворуч – бог зміни пір року і перетворень Вертумн. У декоративному оформленні шафи використовується мотив лебедя – символ Зевса, а також мотив орла – символ божественної влади, величності і сили. На передніх кутах нижнього ярусу шафи зображені фігури бога війни Марса і античного героя Геракла, а також фігури морських змій. Це фантастичні чудовиська, які часто зображувалися на середньовікових мініатюрах.
Шафа-бюро з різьбленими зображеннями подвигів Геракла, виготовлена в Західній Європі і датується ХVII – XIX століттями. Її розміри 204,0х166,0х51,0 см. Матеріал: дерево, бронза; техніка виробництва: різьблення, рельєф, столярна обробка.
Дерев’яні стулки шафи прикрашають різьблені зображення подвигів Геракла, а дверцята замасковані під фігурки каріатид. На центральних стулках верхнього ярусу зображений другий подвиг Геракла (Лернейська Гідра). На нижніх стулках нижнього ярусу зображені: ліворуч – перший подвиг Геракла (Невський лев), праворуч – дванадцятий подвиг Геракла (Геракл і Антей).
На думку фахівців Всеросійського художнього науково-реставраційного центру імені академіка І. Е. Грабаря, шафа-бюро була зібрана з деталей декількох предметів XVII, XVIII і навіть XIX століть. XVII століттям можна з упевненістю датувати лише різьблені каріатиди на дверцятах, всі інші елементи більш пізні. Така практика складання предметів меблів з різночасових деталей була широко поширена в кінці XVIII – XIX століть, як в Західній Європі, так і в Росії.
Таким чином, вищезгадані меблі XVI – XIX століть Василя Петровича Кочубея із зібрання Ярославського художнього музею є своєрідним документом свого часу, що несе інформацію про відповідну епоху, соціальні умови, смаки і уподобання власника. Працівники НІКЗ «Гетьманська столиця» щиро вдячні колегам з Ярославльського художнього музею за співпрацю і надання матеріалу, який став корисним у дослідженні оригінальних меблів Василя Петровича, адже вони беззаперечно мають історичну і мистецьку цінність.
Оксана Ломко,
науковий співробітник відділу
«Будинок – музей Генерального судді В. Кочубея» НІКЗ «Гетьманська столиця»
На світлинах:
1. Шафа із зображеннями міфологічних богів і богинь. Друга половина XVI століття.
2. Шафа-бюро з різьбленими зображеннями подвигів Геракла. ХVII – XIX століть.
Детальніше...