Епідемія “іспанки” в Батурині

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Краєзнавча сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 26 червня 2020, 19:25

Пандемія продовжується, і це привід звернутися до наукового співробітника Миколи Тереха ще раз, аби дослідник минулого розповів про випадки зараження територій в минулому.

Протягом ХХ століття територією України пройшли три великі епідемії: перша “іспанка” у 1918-1920 роках, друга “азіатський грип” - у 1957 році, третя - “гонконгський грип” у 1968 році .

Іспанка – це різновид вірусу грипу. Першою державою, що заявила про спалах хвороби, була Іспанія, звідси і пішла назва. Пандемія грипу у 1918 — 1920 роках найбільша за смертністю за всю історію людства. У деяких країнах вимирали цілі села і невеликі міста, трупи закопували у загальних могилах. Хворіли переважно молоді люди. Хвороба протікала надзвичайно швидко – хворі помирали буквально за лічені дні. Основні прояви – посиніння тіла, кашель з кров’ю. Епідемія тривала з січня 1918 року по грудень 1920 р.

У другій половині 1918 року, “іспанка”докотилась і до Конотопського повіту. Відповідно керівництво повіту терміново оголосило про тимчасове припинення навчального процесу в школах, гімназіях, училищах та інших закладах освіти. Карантин пояснювався тим, що слабкий дитячий організм значно щвидше, у порівнянні з дорослими, вражався «іспанкою», Тому значне скупчення дітей являло собою надзвичайно небезпечні вогнища поширення епідемії.

Повітова земська управа просить керівництво Чернігівської губернії направити санітарний загін у складі лікаря та фельдшерів для боротьби з епідемією.

12 і 13 червня 1919 року в Конотопі проходить повітовий з’їзд при відділі охорони здоров’я. На ньому присутні лікарі, фельдшери та представники влади повіту. Головою з’їзду був обраний лікар Ч.Л.Бржеський. Учасниками з’їзду були: завідувач Батуринської медичної дільниці лікар Л.М.Окерблом та Красненський фельдшер Г.З.Пучковський.

На з’їзді заслухали про поширення тифу в повіті. У своєму виступі лікар Леонід Окерблом охарактеризував епідеміологічний стан населених пунктів Батуринської волості. Він сказав, що на Батуринський медичній дільниці немає великого поширення епідемії, крім села Матіївка. Село весною “відрізане” від містечка повінню, проте жителі відвідують Батурин, що може призвести до розповсюдження хвороби. Повідомляв про катастрофічне становище з медикаментами та що всі повітові лікарні переповнені інфекційними хворими. Для ефективної боротьби з епідемією повітовий відділ охорони здоров`я звернувся до населення щодо спільного знешкодження епідемії. Громадян закликали брати участь у збиранні медикаментів, їжі та білизни. Значна кількість населення відгукнулась. Завдячуючи лікарям, медичному персоналу та громадскості, епідемію “іспанки” здолали, але, на превеликий жаль, їй на зміну прийшов тиф та залишився голод.

Захворюваність на іспанський грип по Конотопському повіту з грудня 1919 року по липень 1920 року.

Микола Терех,
науковий співробітник
НІКЗ “Гетьманська столиця”

• < Попередня
• Наступна >