Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Державне утримання духовенства Покровської церкви У Батурині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

У деяких парафіях Російської імперії парафіяльне духовенство забезпечувалося постійною платнею у невеликих розмірах ще з ХVІІІ ст. Розмір платні, яку держава надавала духовенству, залежала від класу парафії та губернії. Станом на початок ХХ ст. більшість сільських церков Чернігівської губернії були двоштатними (священник і псаломщик).


Сільські священники отримували платню в середньому від 120 до 160 руб., а псаломщики – від 30 до 40 руб. на рік. Причти церков мали в середньому по 30 десятин землі та причтовий капітал від 300 до 1 000 руб., з якого священник та псаломщик отримували певний відсоток прибутків. Покровська церква за розкладом парафій відносилася до 5 класу, тобто згідно штату мала священника й одного псаломщика. З державної казни на платню причту виділялося 142 крб., тобто священник отримував 106 крб., решту – псаломщик. Таку ж суму отримувала на причт і Воскресенська церква у Батурині. Такі суми виплат були сталими для церков Чернігівської єпархії і не тільки.


Наступним кроком для покращення життя та матеріального забезпечення духовенства було надання пенсій (після завершення служіння в церкві) священно- та церковнослужителям і їх родинам.


Пенсійні виплати формувалися за рахунок 2% відрахувань із платні духовенства та частини державних коштів. Таким чином, можна зазначити, що представники духовенства мали повне право на отримання пенсії як вкладники (згідно солідарної системи). Розмір виплат священників становив 130 руб. на рік, для священницьких вдів – від 65 до 90 руб.


Священнослужителі та псаломщики, які прослужили від 20 до 30 років, отримували пенсію в розмірі третини окладу; ті, що прослужили від 30 до 35 років – дві третини окладу; хто мав стаж 35 років і більше – отримували пенсію в розмірі повного окладу.


У клірових відомостях Покровської церкви за 1902 р. значиться заштатний псаломщик Іван Джунковський, який прослужив на цій посаді 50 років. Йому передбачалася казенна пенсія у розмірі 30 руб. та «пособія 15 рублей в год», які він отримував із Чернігівського єпархіального опікунства.


Таким чином, державне утримання духовенства Покровської церкви було як для Чернігівської єпархії цілком задовільним. Особлива увага приділялася тим представникам духовного стану, які не мали матеріальних благ.


Пільтяй Н. М.,
науковий співробітник НІКЗ «Гетьманська столиця»

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове