Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


З чого починалося

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Цьогоріч передплата «Порадника» у Голінці зросла утричі. На одну з читачок і авторку дописів М.В.Товкач справив враження допис землячки Марії Трохимівни Недбайло, йшлося про заснування початкового навчання у їх рідному селі. Тетяна Василівна хоче знати більше і про сусідні села теж. З тим поділилася з редакцією.
Мусили звернутися до нашого позаштатного корреспондента Миколи Івановича Тереха, наукового співробітника Національного історико – культурного заповідника ”Гетьманська столиця”.

- Ще гетьман України К.Г.Розумовський відмічав велику любов українського народу до науки і турбувався про освіту дітей підлеглих із самого початку свого гетьманства. Він впровадив обов’язкове навчання козацьких дітей в парафіяльних школах.


Російський імператор Олександр II затвердив 1 січня 1864 року “Положение о губернских и уездных учреждениях”. Згідно з новим документом на місцях створювалися органи місцевого самоуправління – земства. У губерніях і повітах формувалися виборні земські установи – земські збори та земські управи. До їх компетенції входили місцеві господарські, соціальні та освітянські і медичні справи. Відповідно до Положення 1869 року, інструкції Міністерства освіти 1875 року, поряд із земськими та церковнопарафіяльними школами засновувалися міністерські училища.


Село Гайворон. Навчання проводили два навчальні заклади – церковнопарафіяльна школа та сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії:


1. Сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії відкрите у 1876 році знаходилось у громадському приміщенні. На його утримання виділяло земство 235 крб., та місцева громада – 275 крб., у 1899 році навчалося 164 хлопчики та 18 дівчаток. Вчителька Яснопольська Антоніна закінчила Ніжинську жіночу гімназію, на даній посаді - з 1898 року і отримувала 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священник Сахновський Кирило, працював з 20 вересня 1895 року. Отримував 50 крб. заробітної плати в рік.


Помічниця вчителя - Широконевич Ганна Миколаївна, закінчила єпархіальне жіноче училище, працювала з 23 лютого 1899 року, отримувала 250 крб. зарплати в рік. Земельної ділянки училище не мало.


2. Церковнопарафіяльна школа грамоти відкрита у 1898 році. Приміщення для школи орендували за 27 крб. за рік у приватної особи. На утримання школи витратили 120 крб. земських коштів. В ній навчалось у 1899 році 28 хлопчиків та 3 дівчинки. Законовчитель - священник Сахновський Кирило, вчитель - Сахновський Василь Петрович, закінчив 2 класи духовної семінарії, мав звання вчителя. Уроки в школі вони проводили безкоштовно. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3 560 жителів.


Село Голінка. Навчання проводили одне двокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії та дві церковнопарафіяльні школи.


1. Двокласне народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії відкрите у 1876 році, як однокласне, а у 1884 році реорганізоване в двокласне. Приміщення належало Міністерству державного майна і на його утримання відпускали кошти: від земства – 400 крб., від сільської общини – 457 крб. і від державної казни - 298 крб. В навчальному закладі у 1900 році навчалось 290 хлопчиків і 45 дівчаток. Училищем завідував Баран Микола Іванович, який мав звання народного учителя і на службі з 1 листопада 1878 року. Одержував 330 крб. в рік заробітної плати. Вчителька Баран Марія Володимирівна закінчила Києво-Подольську жіночу гімназію, працювала з 1878 року і отримувала заробітну плату в сумі 330 крб. на рік. Помічник вчителя Носенко Ксенія Іванівна мала звання сільського вчителя. Працювала в училищі з 1896 року, одержувала 240 крб. заробітної плати. Законовчитель - священник Бурневський Олександр, дану посаду займав з 23 листопада 1893 року та одержував 150 крб. заробітної плати. Училище мало одну десятину земельної ділянки (1,0925 га), на площі якої був розведений великий фруктовий сад та дослідні сільськогосподарські ділянки. При училищі діяв хор в складі 28 учнів, яким керував завідуючий училищем Микола Іванович.


2. Церковнопарафіяльна школа грамоти при Михайлівській церкві, відкрита у 1898 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 36 крб. за рік. На утримання школи витрачали 40 крб. земських коштів, у 1898 році навчалось 30 дівчаток. Законовчитель - священник Нагорський Іван Васильович, вчитель Бурковський Михайло Іванович, дяк Михайлівської церкви, мав звання вчителя, закінчив 2 класи духовної семінарії. У школі вчителі навчання проводили безкоштовно.


3. Церковно-парафіяльна школа грамоти при Преображенській церкві, відкрита у 1897 році, приміщення для проведення уроків школа орендувала у приватної особи за 24 крб. за рік. У 1899 році навчалось 28 дівчаток. Законовчитель - священник Доброгаєв Костянтин Андріянович, уроки проводив безкоштовно. Вчителька Лазаренко Марія Іванівна, із дворян. Звання вчителя не мала, закінчила жіночу прогімназію, за роботу отримувала 90 крб. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 4574 жителів.


Село Григорівка. Навчання проводило сільське однокласне початкове народне училище Міністерства народної освіти Російської імперії, відкрите у 1871 році, знаходилось у громадському приміщенні. На утримання училища виділялося 285 крб. з процентів капіталу пожертвуваних землевласником Псіолом П. В., земство виділяло 80 крб. та місцева громада – 95 крб., навчалося 150 хлопчиків та 16 дівчаток.

Вчителька Радченко Клавдія Миколаївна, мала звання сільського вчителя. Отримувала 300 крб. в рік зарплати. Законовчитель - священник Козачинський Йосип, працював з 1871 року. Отримував 50 крб. Помічниця вчителя Андрієвська Євдокія Митрофанівна, отримувала 160 крб. зарплати в рік. Земельної ділянки училище не мало. У 1897 році, згідно перепису, населення села складало 3180 жителів.


Микола Терех,
науковий співробітник
Національного історико–культурного заповідника
”Гетьманська столиця”


P.S. Нині у Григорівці проживає лише близько 800 мешканців. Cьогодні завершено першу та розпочато другу чергу будівництва місцевої школи. Виконані частково внутрішні роботи та розведено комунікації. До слова, поряд діти навчаються в будівлі колишньої церковно-приходської школи, побудованої ще в 1905 році. Уявляєте, скільки учнів переступило через поріг місцевої Альма-матер за всі роки (фото). Бентежить, чи не буде нова школа порожньою?

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове