Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Є серед нас люди
- Деталі
- Категорія: Вісті звідусіль
- Опубліковано: П'ятниця, 13 січня 2017, 09:05
У редакцію завітав постійний читач „Порадника” Микола Михайлович Фостій і розповів печальну історію. Його давній знайомий, батько якого не повернувся з фронту Великої Вітчизняної і напівсирітське дитинство якого було досить непростим, у зрілі літа задумав звести будинок. Допомоги чекати було ні від кого, то порався біля будівлі сам. Копав траншеї, заливав фундамент, возився з цегляною кладкою і навіть крокви стягував вгору сам за допомогою мотузок.
Будував довго; і звів таки і стіни, і дах, накрив будівлю шифером. Довів би таки справу до завершення, та грянули перебудова, а потім безлад з купонами, бартерами, безгрошів’ям. Опустилися у будівничого руки. Стояв той довгобуд довгі роки, очікуючи на господаря, хоча той давно залишив цей світ.
І ось змужнілий його син прийшов до садиби, аби завершити батьковий задум. Розчистив сад, зорав город, звів паркан і взявся за будову. Сусіди раділи з того, бо день за днем ошатнішою ставала садиба, красивішало майбутнє житло...
Віктор Тимошенко, уже й сам двічі батько, дбав про майбутні умови: установив сантехніку, підключив електрику і підвів газ. І раптом біда – трапилася пожежа. Результат праці і батька, і сина перетворився у згарище. Хижий вогонь обпалив душу не лише Віктора, а й засмутив багатьох його сусідів. Люди відгукнулись на чужу біду і зібрали кошти: хто скільки міг. Микола Михайлович розповів, що приносили хто 100, хто 200, а хто і 500 гривень. Відгукнулись не лише мешканці цієї вулиці, а й сусідніх. Розчулила нашого відвідувача прихожанка Спасо-Преображенського храму, пенсіонерка Єфросинія Радченко. Зовсім незнайома жінка, яка живе у протилежному куточку міста, дізнавшись про цю біду, теж передала кошти. Це і надихнуло Миколу Михайловича звернутись через „Порадник” до всіх бахмачан.
Хто має змогу, залиште кошти у вуличкома вулиці Ганни Барвінок, колишня Ушакова, або у Спасо-Преображенському храмі, адресуючи їх для погорільців Тимошенків. А кому зручно, можете перерахувати у Ощадбанк на рахунок 5167 4900 3983 9718 на ім’я Віктора Анатолійовича Тимошенка.
До речі, поспілкувавшись з В.А.Тимошенком, з’ясували, що гість редакції М.М.Фостій не сказав, що пообіцяв надати безкоштовно транспорт для перевезення лісоматеріалу і посприяти у його придбанні. А ще допоміг готівкою.
Приємно, що серед нас все ж є відгукливі, небайдужі до чужої біди люди.
Олег Рубан, редактор
Детальніше...