Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Ще одна занадка історії
- Деталі
- Категорія: Цікаво знати
- Опубліковано: П'ятниця, 15 січня 2010, 15:05
Вражають і новітні відкриття в історичній науці, її допоміжних дисциплінах, особливо в археології. Вчені навчились надзвичайно точно встановлювати час тієї чи іншої події, того чи іншого явища, наприклад, вік доісторичних тварин і людей, особливо час їхньої смерті, що досягається тонкими методами дослідження їх матеріальних решток (кісток, знарядь праці, вугілля чи попелу від колись згорілого дерева і т.п.). Останнім часом на сторінках преси, в Інтернеті широко обговорюється гіпотеза про існування авіації в доісторичні часи на американському континенті, що базується на основі дослідження культових предметів народів доколумбової Америки, що зберігаються в музеях ряду латиноамериканських країн, в першу чергу Колумбії.
Історія самобутньої культури на американському континенті, тобто історія ацтеків, майя, інків та інших народів, які створили могутні держави; писемність; розвинуте сільське господарство, основою якого було вирощування кукурудзи, картоплі та інших, невідомих в старому світі культур. Вони збудували багатотисячнокілометрову мережу доріг, хоч і не знали колеса; мали вражаючі знання в астрономії та інші, не менш важливі суспільні досягнення. Все це завжди вражало мою уяву, тим більше що в школі в мої часи про це майже не говорилось. Вражало і те, що в гонитві за золотом ці самобутні цивілізації були нещадно знищені іспанцями. Підігрівав інтерес до теми і чудовий роман англійського письменника Г.Хаггарда „Дочка Монтесуми” (Монтесума – останній імператор ацтеків), прочитаний в дитинстві, що запам’ятався чомусь на все життя. Було то дореволюційне видання з бібліотеки мого шкільного товариша, якщо можна назвати бібліотекою скриню, до верху наповнену книжками з дореволюційних часів. А привіз її в Дмитрівку один залізничник, переведений сюди на роботу на залізничній станції. Прізвище у мого нового друга було ніжним і тому добре запам’ятовувалось – Пальчик. Де то він тепер?
Отже, Колумбія. Сталося так, що керівники Національного банку цієї країни, куди час від часу потрапляли вироби з золота, знайдені під час розкопок та іншими шляхами, загорілись ідеєю створення Музею Золота із цих дорогоцінних реліквій. І таки відкрили його в 1939 році. На середину 70-х років минулого століття в тому музеї налічувалось понад 29 тисяч артефактів із золота ( предметів культури), і з метою демонстрації своїх досягнень в царині дослідження історії своєї країни були проведені виставки цих предметів в Європі, Азії і далекій Австралії. Запросив до себе ту колекцію і Радянський Союз, яка експонувалась в 1979 році в ленінградському Ермітажі та Історичному музеї в Москві. Це посприяло також і перекладу на російську мову монографії ведучого археолога цієї південноамериканської країни, директора колумбійського музею, професора Л.Д.Гомеса „ Золото Колумбії. Ювелірне мистецтво індіанців”, та її видання в Союзі РСР. Придбав її і я в 1982 році, і не в далекому Ленінграді, а в своїй рідній Дмитрівці. Книги в ті часи були доступні багатьом, були дешевими, а книжкові магазини існували практично в будь- якому великому населеному пункті. Сьогодні на весь наш великий район зберігся, здається, всього один, на площі Б.Хмельницького в Бахмачі. Ось ця багато ілюстрована книга і стала помічником у написанні цього нарису.
За браком місця не говоримо про історію тих знахідок і їх цінність (золото є золото!), скажемо тільки, що допитливі відвідувачі музеїв звернули увагу на деякі предмети, які на стендах і в літературі були позначені як зооморфні, тобто схожі на тварин, а в дійсності дуже скидались на моделі сучасних літаків. З того все і почалося. Ювелір Е.Стауб одним з перших засумнівався у схожості тих виробів з тваринами і відіслав копію одного з них шведському ученому-зоологу А.Сандерсону на експертизу. І той беззаперечно довів, що таких тварин в природі не існує! Експерти ж з відомої авіаційної кампанії „Боїнг” прийшли до одностайного висновку, що це моделі літаків. Оприлюднення в пресі результатів цих досліджень викликало великий інтерес і зацікавленість багатьох людей. Одні з них шукали подібні фігурки в запасниках різних музеїв і знайшли понад три десятки їх, інші почали виготовляти збільшені їх моделі, встановлювати на них сучасні радіокеровані мотори і випробовувати в польоті. Випробування, проведені в Німеччині в присутності багатьох глядачів, в тому числі вчених істориків, зоологів, археологів показали, що моделі мають відмінні аеродинамічні властивості, могли виконувати найскладніші фігури вищого пілотажу. Ведучі авіаконструктори визнали, що фігурки з Музею Золота є дійсно моделями літаків. Однак щодо їх походження не змогли сказати нічого. Археологи ж довели, що ці унікальні речі з Південної Америки створені десь півтори тисячі років тому. Проведені після цих експериментів дослідження однієї з цих фігурок в аеродинамічній трубі показало, що її прототип був призначений для польотів із надзвуковою швидкістю. Подібні фігурки, щоправда виготовлені з інших матеріалів, було знайдено і в Єгипті. Там час їхнього виготовлення набагато раніший і відноситься до часів фараона Тутанхамона, що відстоїть від нас на три тисячі і триста років. Ось ще й такі загадки підносить нам історична наука.
Більш детальну інформацію про цю проблему можна знайти в Інтернеті та в ряді друкованих видань. Так, наша обласна газета „Гарт” в липні минулого року також помістила розлогу статтю на цю тему В.Ніколаєва під інтригуючою назвою „Від гвинта!” до нашої ери”, де її може прочитати кожний бажаючий.
Детальніше...