Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Жінки в історії України

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 
Наближається 8 березня – традиційне жіноче свято, започатковане на початку ХХ століття Кларою Цеткін, німецькою соціалісткою, та яке, з плином часу, перетворилося на свято не тільки жінок-робітниць, а стало празником всієї прекрасної половини роду людського, точніше б сказати, всього суспільства на їх честь, повагу і любов до жінки - дружини, матері, дитини.

Багато десятиліть з радістю і гордістю спостерігав, як у школі в переддень цього свята хлопчики готують свої скромні, але такі дорогоцінні дарунки своїм подругам по класу, своїм сестричкам, матусям і бабусям. З радістю тому, що не переривалася нитка традиційної поваги до жінки в українському суспільстві. І ось вона надійно, хоч і повільно утверджується в нових умовах, в уже незалежній молодій державі. Перед цим всенародним святом варто було б ще раз нагадати широкому загалові про роль і місце жінки в нашій спільноті.

 
Одним з перших жіночих імен  молодої Київської держави ми по праву згадуємо ім’я Великої київської княгині Ольги, (?-969), вдови Великого князя Ігоря (?-945), яка в роки малолітства спадкоємця престолу Святослава Ігоревича управляла державою. Сама ставши християнкою, вона підтримувала дружні, партнерські відносини з іншими християнськими державами – Візантією, Німеччиною, а у внутрішній політиці провела важливі реформи, що укріпили і зміцнили молоду державу.

На зорі становлення Козацької держави Б. Хмельницького спалахнуло і до цих пір сяє ім’я Марусі Чурай, авторки пісень, які запалювали патріотизмом і мужністю козаків (“За світ стали козаченьки в похід з полуночі...”), оспівували і облагороджували взаємне кохання і вірність в ньому (“Ой, не ходи Грицю...”, “Віють вітри, віють буйні...” та інших), в тому числі жартівливих, пісень, що перейшли віки, чи її посестри і сучасниці Олени Завистної, яка, бувши учасницею оборони фортеці Буша, Брацлавського полку, в 1654 році, забивши свого чоловіка-зрадника, коли поляки уже увірвалися в фортецю, підпалила пороховий погріб, внаслідок чого загинула сама, але загинуло і багато ворогів.

В часи духовного відродження української нації на рубежі ХІХ-ХХ століть яскраво запалали імена її славних дочок Олени Пчілки і Ганни Барвінок, Наталени Королевої і Лесі Українки, тієї Лесі, яку великий і великий патріот Іван Франко назвав “єдиним (чоловіком) мужчиной” в тогочасній українській літературі.

В роки революцій і становлення Української Народної Республіки цей перелік імен славних жінок нашої Вітчизни поповнився іменами Софії Русової , матері - Ольги Олександрівни, і дочки - Катерини Михайлівни Грушевських та багатьох, багатьох інших. В часи ж національного відродження зірками першої величини засяяли імена письменниць Зінаїди Тулуб і Наталі Забіли, льотчиць В. Гризодубової і П. Осипенко, багатьох уславлених майстринь високих врожаїв – М. Демченко і П. Ангеліної, М. Ігнатенко, інших жінок-трудівниць.

Роки боротьби з фашизмом були і роками пробудження військових талантів древніх амазонок – Л. Убийвовк і Уляни Громової, Олени Теліги і Л. Павличенко, ім’я їм, цим славним патріоткам – легіон!

Згадались і дівчата, трохи старші від мене, випускниці Дмитрівської середньої школи 1941 року.

Зіна Обложей, яка в перші дні війни пішла на курси санінструкторів, а звідти – на фронт. Свій бойовий шлях, сповнений нелюдської праці, крові і сліз, дівчина закінчила в Берліні.   Подібними життєвими дорогами, хоч і з менш щасливим кінцем, пройшла і Н. Білецька. Чи Катерина Руденко і Надія Балашова, патріотки, які, працюючи в роки окупації в райуправі, врятували від каторжних робіт в фашистському райху десятки своїх земляків і землячок. Олександра Селіванова з Щучої Греблі після закінчення школи пішла навчатися в аероклуб, звідки її призвали до армії. При обороні Сталінграда літак, в якому вона переправляла офіцера зв`язку, атакував «Мессершмідт». Селіванова загинула, а офіцер вижив. Шкільні слідопити Дмитрівки знайшли  його і довго з ним листувалися. У 2003 році  іменем О.Селіванової названа вулиця селища, де вона жила.

Часи міняються, змінюється і становище жінки в суспільстві. Розумні, активні, дійові і витривалі, до того ж ще й гарні, вони потіснили чоловіків в багатьох професіях. Варто тільки заглянути в учительську кімнату чи лікарню, редакцію газети або радіо, не говорячи уже про промислові підприємства і сільське господарство – скрізь побачиш милі жіночі обличчя. Навіть в армії і міліції все частіше мелькають їхні граціозні постаті. Недалекий той час, коли і в Верховній Раді, вищому законодавчому органі країни, їхнє число невблаганно і закономірно збільшиться до оптимальної, паритетної з чоловіками кількості.

Говорячи  про наші дні, не можемо не відмітити появи в житті суспільства плеяди талановитих письменниць, лікарів, учителів, політиків, представниць найрізноманітніших професій, громадських діячок. Серед них такі харизматичні особистості як Ліна Костенко і Юлія Тимошенко, широко відомі Марія Матіос і Любов Голота, Л. Григорович і В. Семене та багато, багато інших талановитих жінок. Ми можемо погоджуватись чи не погоджуватись з їхніми поглядами, але ніхто не заперечить, що ці жінки є справжня еліта нашої нації, її надія і гордість. То ж з святом вам, дорогі жінки!

Б. Киричок, краєзнавець,
смт. Дмитрівка

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове