Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
До Дня Перемоги
- Деталі
- Категорія: Наші свята
- Опубліковано: П'ятниця, 09 травня 2008, 14:22
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для кожного з нас затьмареним гіркотою втрат і осяяним сонцем Перемоги. Його наближали як могли люди, котрим було дуже нелегко в ті вогненні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління перед тими ветеранами війни, кому пощастило дожити до травня 45-го в горнилі битв. Мільйонам людей пекучою іскрою обпалив душу вогонь Великої Вітчизняної війни. Не був він поблажливим і до гайворонців. 530 гайворонських захисників, з числа тих, котрих було відправлено на фронт, поклали свої голови за наше світле майбуття. А тих ветеранів і учасників бойових дій, які повернулися з багатостраждальною Перемогою, налічується лише 300 чоловік. Чимало односельчанок так і не дочекалися з фронту своїх чоловіків, зваливши на жіночі плечі тягар одвічної туги і скорботи. На початок нового тисячоліття в Гайвороні проживало лише 30 учасників бойових дій.
На меморіалі Слави завжди панує скорботно урочиста тиша Вічного вогню - вічна пам’ять про синів і доньок рідного села, які не повернулися з поля бою, віддавши свої життя за мирне небо і добробут гайворонців. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки опалена війною молодість, сирі окопи, голод і холод, хвороби і рани Грищенку Андрію Михайловичу, Зінченку Миколі Федоровичу, Шестопалу Михайлу Григоровичу та іншим моїм землякам, котрим ми завдячуємо тим, що живемо у мирний час на рідній землі. Їхні груди вкриті орденами й медалями, на скронях - сивина. Та вони добре пам’ятають ті страшні часи, хоча часто їм і не хочеться про них згадувати.
Неможливо позбутися нав’язливої жахливої думки: а прийде ж день, коли піде з життя останній з цих літніх людей. Піде у вічність і понесе з собою живі спогади. Що ж лишиться після них? А залишиться пам’ять. То ж давайте, поки що є у нас така можливість, частіше бачитися, спілкуватися з ними і намагатися повернути бодай частину того неоціненного боргу, відкривши для них свої серця.
Зі святом Вас, шановні наші ветерани! З Днем Вашої Перемоги, яку Ви потом і кров’ю вирвали з ворожих пазурів, подарувавши нам чисте небо над нашими головами.
Євген Кармалига, с. Гайворон
Детальніше...