Святкувало село

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Наші свята

Опубліковано: Четвер, 02 вересня 2021, 10:18

Ще у 2019 році на урочистості в Обмачеві познайомився із носелівськими аматорами сцени, тамтешня сільська староста Валентина Матвієнко запросила на свято у рідне село. Пандемія не дозволила скористатися запрошенням у 2020-му, а тепер пропозицію згадав.

Свято села носелівці відзначали у день Успіння Пресвятої Богородиці, що надавало дійству додаткової урочистості. А ще недавно святкували 30-ліття незалежності України, що теж наклало позитивний відбиток.

Доки дорослі готувалися до офіційної частини, діти раділи батуту, цей атракціон – не частий гість у селі, тому давали волю своїй неприборканій енергії. Продовжувалося це до завершення свята, а подбали про малечу і оплатили атракціони у ТОВ ”СП ”АГРОДІМ”.

І ось прозвучала мелодія Державного Гімну, а потім віршовані слова:

Добрий день усім, кого сюди
Стежина привела.
Ми будемо сьогодні відзначати,
Чудове свято – День села.

До односельців звертається староста Носелівського старостинського округу Валентина Михайлівна Матвієнко, вітає земляків зі святом.

Ведучі інформують: «Щоб в цей неспокійний , карантинно-ковідний час наша урочистість відбулася, спонсорську допомогу надали ТОВ ”СП”АГРОДІМ”, ПП «АРТАНІЯ-АГРО», ТОВ «ЛАНАГРОПРОД», Височанська сільська рада.

Залунали пісні, художнє слово, гуморески.
Зворушили віршовані рядки про село.
Заціловане сонцем, омите дощами,
Колиска любові і пісня душі.
Тут стелеться легко дорога до мами,
Стежина дитинства веде в спориші.

„Без роду немає народу”, - продовжують свято ведучі і називають старожилів села. Серед них Єфросинія Свиридівна Васюк, Тетяна Андріївна Курінська, Василь Петрович Барановський, Іван Григорович Лугінець, Іван Григорович Савченко. Низький уклін цим носелівцям - не лише як данина прожитим рокам, вони подарували життя дітям, дочекалися онуків і правнучат.

Представник ТОВ «СП «АГРОДІМ» Олександр Ругаль привітав зі святом і вручив грошові премії. Цю приємну місію він виконав ще раз, поздоровивши подружжя, хто прожив у парі по 50 років. Серед таких дружні Носані: Надія Іванівна та Андрій Макарович, нерозлучні Тимошевські: Ніна Андріївна і Микола Федорович. А ще, користуючись нагодою, Олександр Петрович запросив присутніх до похідної кухні на куліш і шашлики.

Вітали зібрання інвестори Анатолій Усенко, Олена Башук, очільник Височанської ОТГ Олег Василенко.

Теплими словами згадали на святі сільську фельдшерку Віру Никоненко. Громада дружними оплесками підтримала ведучих. Це і недивно, більше сорока років обороняє медичка своїх односельчан від недуг. Перші її юні пацієнти вже самі стали батьками, дочекалися внуків. Тепер Віра Петрівна дбає про їх здоров’я.

Привітали і молодих матерів, серед яких Алеся Сидоренко і Оксана Лемеш. Перша ростить Данилка та Аріну, її подруга - Лєру, Софійку та Лілю (на знімку). Меншеньких концерт заколисав, то на фото відсутні.

Далі відбулася лотерея, яка викликає підвищену зацікавленість завжди, а тепер і поготів. Адже на щасливчиків чекали мультиварка, електрочайники, ковдри, інші потрібні у вжитку речі.

На завершення смакували обіцяними кулешем і шашликами, а ще пригощали пельменями і бужениною, котлетами і запеченою ребриною, пиріжками із медом.

Молодь насолоджувалася до опівночі дискотекою.

Свято вдалося.

Борис Бобришев

P.S. Наступного дня зустрівся вже у Бахмачі на ринку з носелівцем Петром Степанцем. Давній знайомий на свято не потрапив, то заговорили про будні.

- Носелівка – моя мала батьківщина, там мій дім. Колись село належало до зразкових. Сліди минулого шарму ще побачиш у асфальтованих вулицях, у зведених сільських будівлях: це Будинок культури, дві житлові двоповерхівки, звели готель, амбулаторію, працювали дві тваринницькі дільниці. Багато було зроблено за часів головування колгоспом Іваном Мазурком. Й досі з односельчанами згадуємо Івана Андрійовича добрим словом.

Всі мали роботу. Тепер справи йдуть зовсім не так, населення скорочується, ніхто не назве кількість мешканців. Приписано і фактично – різні цифри. Левова частка моїх земляків подалася на роботу у столицю. Здебільшого влаштовуються сторожами. Все частіше вирушають на заробітки за кордон – Польщу, Чехію, начебто освоюють маршрут у Німеччину. Решта копирсається у городах, хтось тримає корів. Ось і сьогодні у вас на ринку продають молоко, сир, сметану, різну всячину з грядок. Виживають.

Дещо підтримує дохід від землі. Носелівцям поталанило - у селі три орендатори, це створює конкурентне середовище. Крім грошових виплат, інвестори вдаються до різних заохочень, аби своїми пропозиціями привернути до себе власників земельних паїв. Хтось зорює повесні людські городи, інший видає на оранку гроші, ще хтось пригощає до Великодня святковими хлібами.

Та, здається, колись перевагу віддадуть спроможному відродити тваринництво, огородництво. Хто впровадить переробку дарів нашої землі і ферм. Це забезпечить додаткові робочі місця протягом року, громада матиме вагоміші фінансові надходження. За прикладом ходити далеко не потрібно. Ось наше Красносільське, або ваше Городище чи елеватор із комбікормовим заводом…

• < Попередня
• Наступна >