Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


У Шевченка за спиною

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Читаю у Шевченка з Псалмів Давидових: “Спаси мою душу, Да не скаже хитрий ворог: “Я його подужав”.


Отак бува: у середу, в день Конституції України у Бахмачі пам’ятника святили Поету. А коли творили літію за упокій Тараса, у сусідній Григорівці зібралося трійко московських попів з Бахмача.


Головував на цьому Синедріоні григорівський сільський голова, разом із секретарем сільради. Останні три роки вони тяжко хворіють на чуму “боротьби за мир”. Мовляв, капітулюймо, «крестьяне». Хвате воювать.


Такої ж думки й ‘’миротворці’’ з Московської патріархії. Які були Ґіркіна привезли з дарами волхвов. На тій стороні вони - “пастаім за зємлю русскуйу”. А на нашій - “мір любой ценой, хватіт братьєв убівать”.


А чого ж прискакали до Григорівки? Тут же вроді “мир”. Ага... Бо село вже має понад 200 підписів за Українську Церкву Київського Патріархату. І стоїть на своєму. Не хочуть московського попа. І того, що іноді приїздить — терплять, стиснувши зуби.


Ну тоді й “миру” не треба! Григорівський голова погнав селищних депутатів збирать підписи - “проти Української Церкви”. І дивіться ж! До п’ятниці, шоб як один - за церковно-славянскій патріархат!..


Може б, так і було. Але вже у четвер 29-го голова написав заяву на звільнення. Аж чудно: міг би й пострадать кілька днів, за “мир”, “за істину”.
Але що є Істина? Сільський голова наступного дня просто белькотів чернігівським АТОвцям: “Я вам не ворог. Я вам не ворог”. Та який з тебе ворог, чоловіче???


Читаю у Шевченка з Псалмів Давидових: “Спаси мою душу, Да не скаже хитрий ворог: “Я його подужав”.


На спомин Григорівському сільському голові сам Шевченко написав знаменитий твір. Так, саме в цій Григорівці Чернігівської області й написав. Коли гостював у одного з Скоропадських. Наведу цей твір повністю:


Не жаль на злого, коло його
І слава сторожем стоїть.
А жаль на доброго такого,
Що й славу вміє одурить.
І досі нудно, як згадаю
Готический с часами дом;
Село обідране кругом;
І шапочку мужик знімає,
Як флаг побачить. Значить, пан
У себе з причетом гуляють.
Оцей годований кабан!
Оце ледащо. Щирий пан,
Потомок гетьмана дурного,
І презавзятий патріот;
Та й християнин ще до того.
У Київ їздить всякий год,
У свиті ходить меж панами,
І п’є горілку з мужиками,
І вольнодумствує в шинку.
Отут він ввесь, хоч надрюкуй.
Та ще в селі своїм дівчаток
Перебирає. Та спроста
Таки своїх байстрят з десяток
У год подержить до хреста.
Та й тілько ж то.
Кругом паскуда!
Чому ж його не так зовуть?
Чому на його не плюють?
Чому не топчуть!! Люде, люде!
За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте. Не жаль на його,
На п’яного Петра кривого.
А жаль великий на людей,
На тих юродивих дітей!


Отак, коли б усі громади відстоювали свою громадянську позицію і Українську Церкву, але не ту, що підчиняється Москві і молиться за Кіріла, а ту, що прагне об’єднання навколо Київського престолу, то війни і не було б.


Ростислав Мартинюк
місце дії - Чернігівська обл., Україна

Пошук по сайту




© 2007-2018 Бахмацька газета "Порадник"
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове