Післявиборчі запитання

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Молодіжна сторінка

Опубліковано: П'ятниця, 12 листопада 2010, 14:46

- Не голосувала. Щоправда тому, що не встигла. Була не у своєму місті. Але навіть якщо б і мала можливість, навряд чи прийшла б на виборчу дільницю. Мій голос, як і голоси решти громадян, міг би щось змінити, якби все це проходило чесно. А я , якщо відверто, майже не вірю в прозорість голосування та в чесніть нинішньої влади загалом, - висловилася Ірина, студентка.

Ще декілька респондентів – і все ті ж відповіді : „Ні ”, „Не вірю ”.
Поставила дещо інше запитання:
„А що змінили б саме Ви, якби міським головою обрали Вас?”
- Знаєте, Дар’я, - говорить Ігор, також студент , - я, мабуть, не зможу вам конкретно відповісти на таке запитання з тієї простої причині, що якби у мене була б можливість керувати містом, у якому живу, то я просто розгубився б. Адже в нашому місті, як і в країні загалом, потрібно змінювати дуже багато, треба вирішувати незліченну кількість проблем. І я просто не знав би, за що взятися в першу чергу. І , якщо чесно, навряд чи в мене вийшло б зробити те, що я вважаю необхідним для свого міста, у повному обсязі, адже в будь-якому разі не все буде залежати від мене. Одна людина – безсила, навіть якщо вона і є представником влади.

Звісно, усе не так негативно, як можна зробити висновок із вищесказаного. Багато хто з молоді з задоволенням йшов на вибори й голосував за людей та за партію, якій надає перевагу.

- Сподівання на краще життя – це той стимул, чому я пішла на вибори. – говорить студентка Анна К. – Хочеться змін. І в нашому місті також.
Думаю, немає потреби приводити решту відповідей – інших думок не було.
 До речі, я також не голосувала, хоча це були перші вибори в моєму житті. Чому ж така загальна невтішна тенденція, чому ми не віримо?

Батьки винуватять своїх дітей у тому, що вони допізна гуляють, можуть дозволити собі випити, закурити, але ж молоді просто нікуди себе подіти. У нашому місті взагалі немає місць, де спокійно можна „вбити” декілька годинок вільного часу з задоволенням, а не з п’яним муканням у підсумку. Власне, чому тоді у вас виникає запитання : „Що відбувається з молоддю?”

 Нам говорять: „Ви вже дорослі, і самі маєте вирішувати, що для вас краще”.
Звісно, це так, але ж як молодь може хоча б щось вирішувати в тому місті, де, крім декількох генделиків, більше немає нічого взагалі? То чи маєте ви право потім задавати такі питання? Адже їх відкриття, мабуть, також залежить від влади?.. Щодо барів, які в нашому місті з року в рік ледь не перевищують кількість продуктових магазинів (зрозуміло, це в якійсь мірі гіпербола, але не далека від істини), то це взагалі окрема тема.

 Ідеальна держава починається з громадян, що мислять, котрі повинні сформувати свою думку ( і бажано позитивну ) ще в юному віці. А в нас постійно виходить, як в тій приказці: „Хотіли, як краще, а в нас вийшло, як завжди”. Шкода. Дуже шкода, що життя молодих, розумних, інтелектуальних людей може зруйнуватися, вдарившись об міцну цегляну стіну під назвою „Влада” . Ми любимо незалежність, то дайте її нам. Але не в такому хаотичному вигляді, як на даний момент. На сьогоднішній день у молоді настільки багато цієї „незалежності ”, що вона починає нею блювати, розфарбовуючи кольорами райдуги ту високу неприступну стіну.

Дуже сумно чути, коли громадянин своєї країни говорить, що Україна – найгірша держава. Ми ж бо повинні бути патріотами і любити свою Батьківщину, а не так негативно висловлюватися про неї. Та що залишається нам, молоді, котра з найперших кроків у свою державу спотикається , а врешті-решт дуже часто падає? Бо не може втриматися на ногах серед хаотичних хвиль, серед безлічі „не можна ”, „заборонено ” , „ні ” , „не так ”, „не потрібно ”   і т.д.  Ви вимагаєте від нас заповнень бланків та голосів на вашу користь, але спочатку дайте нам свою чесність, шановні панове депутати. Дайте нам щирість та прозорість, а не ту високу цегляну стіну, за котрою ми не бачимо ваших справжніх облич. Зрозумійте, що саме молоде покоління формує думку про державу, то постарайтеся зробити так, аби наша думка була позитивною.

Збережіть свою непорочність для людей - і ми збережемо свою цноту для вас, аби Україна могла пишатися молоддю! 

• < Попередня
• Наступна >