Гармонь – інструмент з душею

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини культури

Опубліковано: П'ятниця, 26 квітня 2019, 13:26

Уже не пригадаю, скільки мав років, як уперше почув гармошку - вона зачаклувала. Напередодні мама прочитала казку про гномів, то був упевнений, що саме живі чарівники, переховуючись за ребристими мехами, змушують то печалитися, то веселитися, а дорослих – ще й співати, танцювати і приплясувати.

У ті роки гармошка звучала скрізь: у клубах і на весіллях, на днях народження і урочистих проводах до армії, від рідної оселі до самісінького військомату. Ще раніше її мелодії підтримували бойовий дух бійців Вітчизняної. Пригадуєте:

Играй, играй, рассказывай,
Тальяночка, сама,
О том, как черноглазая
Свела с ума.

„Тальяночка” – це і є гармошка. Вона допомагала в освідченні почуттів, сприяла одруженню, з нею було легше сумували і змістовніше веселилися...

Переживання далекого дитинства і ранньої юності згадалися на Всеукраїнському фестивалі «ЧАРІВНА ГАРМОНЬ УКРАЇНИ». Цей яскравий захід зібрав виконавців з різних регіонів України – з Київщини і Полтавщини, Дніпропетровщини і нашого рідного Придесення. Зустрілися аматори у Бахмацькому будинку культури, концерт тривав довше п’яти годин, але хотілося, щоб дійство тривало ще. Не стану переказувати , бо це невдячна справа. Пригадуєте: ”Краще раз побачити, ніж сто раз почути”, хоча у нашому випадку „почути” теж слушне. Зверну увагу читача на інше.

Всеукраїнський фестиваль був присвячений місцевій поетесі Мотроні Лапі, яка збирала і оспівувала історію Зеленівки і хутора Баланіна, а ще 10-річчю встановлення пам’ятника хуторянам. Кілька раз під час перегляду відеофільму про творче життя поетеси і дослідниці подумки низько вклонявся світлій її пам’яті. Майстрині віршованого слова вже немає з нами, а її талант зібрав такий чисельний гурт поціновувачів народної творчості.

Не можу не згадати про незмінну ведучу подібних заходів, заступницю голови Асоціації гармоністів України Надію Марченко, яка на єдиному подихові провела колоритну концертну програму. Цьому, безсумнівно, сприяв Микола Кирик. Він директор сільського Будинку культури на Київщині, а ще палкий прихильник гармошки. Не дивно, що Микола Григорович – постійний учасник подібних заходів. До бахмацького дійства у нього особливе ставлення, бо з Мотроною Миколаївною поєднувала багаторічна творча дружба.

Ініціатором і співорганізатором заходу став двоюрідний брат Мотрони Лапи, член Генерального штабу, генерал козацтва, кошовий отаман Броварської Січі, член Чернігівського земляцтва у Києві Іван Олександрович Сипливий. Це він надихав земляків-баланінців на зустрічі біля околиць колишнього хуторця. Одне з таких зворушливих зібрань і побачили присутні на екрані перед концертом.

Сценічне дійство було б не таким яскравим без визначення кращих виконавців, без Дипломів, Відзнак, Почесних грамот, пам’ятних подарунків. Усе це потребувало коштів. Вдячні учасники за хлібосольний прийом у сільському кафе - депутату районної ради, директору ПСП „Авангард” Василю Булаху. Спасибі за надану матеріальну допомогу меценатам: депутату районної ради Володимиру Примаку, засновнику ТОВ «Агрофірма імені Шевченка» Андрію Іваненку та директору СТОВ „Злагода” Сергію Черевичному . Не забудеться чудовий відпочинок у осучасненому готелі, про що подбала його господарка Юлія Єфімова. Чимало часу і хвилювань завдала організація фестивального дійства з боку виконуючої обов’язки завідувача сектору культури і туризму Олени Литвиненко.

Згадаймо ще раз добрим словом нашу землячку Мотрону Лапу, чиє художнє слово, відлите у віршовані рядки, залишається з нами назавжди, хвилює, надихає, окрилює...

Борис Бобришев

• < Попередня
• Наступна >