Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


До рідного порогу повернусь

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Березневі свята – вагомий привід згадати моїх учителів. Знаю, в ці весняні дні вони отримають безліч вітань від багатьох вдячних своїх учнів. Хочу зробити приємний сюрприз своїй наставниці Марії Федосіївні Романенко. Вона вже давно на заслуженому відпочинку, але ще і сьогодні прагне бути корисною людям – пише вірші. Кілька з них зберігаю в себе і вирішив поділитися поетичним надбанням колишньої вчительки з читачами, особливо з читачками „Порадника”.


Де ж ви, дітки мої?
Де ж ви, учні мої?
Що полинули в даль журавлину.
Та куди б не пішла,
І де б я не була,
А думками за вами все лину.
Промайнули роки,
Всі ми стали не ті,
І ті квіти, що нам дарували,
Сивиною на скронях постали.
* * *
Знову потяг мчить на полустанок,
Рідний хутір видно іздаля,
Там дитинства починався ранок,
Босонога тут зростала дітвора.
Юність покликала в дорогу
в ще незвідані Світи,
Та щоразу поверталася
до рідного порогу,
Щоб ту юність знову віднайти.
Роки мчали швидко, непомітно,
Ми усі зросли, у кожного своє житло,
Батьки залишились самотні,
Великої сім’ї, мов не було.
Свята земля батьків забрала в своє лоно,
Звільнивши від житейських мук,
А наші діти вже повиростали,
Подарувавши нам онук.
Свята земля, ти рідна моя нене,
До тебе серцем я горнусь,
І як би доля не складалась,
До рідного порогу повернусь.


 Марія Романенко
Підготував Юрій Вовкогон,
депутат сільскої ради.
Хутір Грушівка – село Фастівці.

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове