Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Квіти моєї бабусі

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Торкаюсь ніжно рушника, який бабуся вишивала давно. Мене тоді на цьому світі ще не було. Кожну клітинку полотна вона нитками-кольорами замалювала. І вийшли квіти прегарні...


Цим рушником Парасочка (ім`я бабусі, нині покійної) свого Михася ( мого дідуся, теж покійного) з фронту зустрічала. Красою вишиванок дорогу в хату рідну вистеляла.


Мій дідусь, Михайло Антонович Мазурик, визволяв Україну та інші держави від фашизму. Дійшов до Берліна. Потім служив на Сході, де ще тримала війна з Японією. Навіть після капітуляції цієї держави ще довгенько там перебували наші військові. Остаточно повернувся Михась до рідної домівки у 1950 році. Маючи письменницький дар, закінчив Вищі літературні курси. Довгий час обіймав посаду головного редактора Бершадської районної газети у Вінницькій області.


«Літературні гени» перекинулися на мене, бо я кохаюся у художньому слові. «Моя рідна мова - джерело натхнення. її я вивчаю з колиски щоденно. Піснями, казками милуюсь завжди. О мово барвиста ! Віками живи», це рядки із власного вірша.


Ще трохи хочу розповісти про свою бабусю, яка була майстринею вишивки, а також педагогом від природи! Бабуся навчала мене запам`ятовувати літери, складати з них слова, речення ось у який спосіб. У три роки я допомагала їй на кухні. Місила тісто, перебирала крупи, ліпила вареники та пиріжки, завертала голубці, товкла макогоном у макітрі спеції. Бабуся показала, як зі смужок тіста виліплювати літери. О! Мені це було цікаво. Потім я змащувала їх жовтком, збитим із цукром.


Літери-печивки були напрочуд смачними. Ними я пригощала рідних, друзів. Таким чином, я вивчила абетку.


Погодьтеся, що бабусі своїм досвідом допомагають онучатам пізнавати світ. І зазвичай саме вони є найпершими вчительками , як то мовиться, родинними. Я сама вже бабуся. І у вихованні онуків використовую методики моєї незабутньої бабуні Мазурочки. Так я називала її за життя.


Р.S. На світлині я на тлі вишитого бабусею Парасочкою рушника. Сім`я зберігає його як реліквію.


Ліана Лещенко, с.Курінь

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове