Квіти моєї бабусі

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Літературна сторінка

Опубліковано: Субота, 03 грудня 2016, 09:18

Торкаюсь ніжно рушника, який бабуся вишивала давно. Мене тоді на цьому світі ще не було. Кожну клітинку полотна вона нитками-кольорами замалювала. І вийшли квіти прегарні...

Цим рушником Парасочка (ім`я бабусі, нині покійної) свого Михася ( мого дідуся, теж покійного) з фронту зустрічала. Красою вишиванок дорогу в хату рідну вистеляла.

Мій дідусь, Михайло Антонович Мазурик, визволяв Україну та інші держави від фашизму. Дійшов до Берліна. Потім служив на Сході, де ще тримала війна з Японією. Навіть після капітуляції цієї держави ще довгенько там перебували наші військові. Остаточно повернувся Михась до рідної домівки у 1950 році. Маючи письменницький дар, закінчив Вищі літературні курси. Довгий час обіймав посаду головного редактора Бершадської районної газети у Вінницькій області.

«Літературні гени» перекинулися на мене, бо я кохаюся у художньому слові. «Моя рідна мова - джерело натхнення. її я вивчаю з колиски щоденно. Піснями, казками милуюсь завжди. О мово барвиста ! Віками живи», це рядки із власного вірша.

Ще трохи хочу розповісти про свою бабусю, яка була майстринею вишивки, а також педагогом від природи! Бабуся навчала мене запам`ятовувати літери, складати з них слова, речення ось у який спосіб. У три роки я допомагала їй на кухні. Місила тісто, перебирала крупи, ліпила вареники та пиріжки, завертала голубці, товкла макогоном у макітрі спеції. Бабуся показала, як зі смужок тіста виліплювати літери. О! Мені це було цікаво. Потім я змащувала їх жовтком, збитим із цукром.

Літери-печивки були напрочуд смачними. Ними я пригощала рідних, друзів. Таким чином, я вивчила абетку.

Погодьтеся, що бабусі своїм досвідом допомагають онучатам пізнавати світ. І зазвичай саме вони є найпершими вчительками , як то мовиться, родинними. Я сама вже бабуся. І у вихованні онуків використовую методики моєї незабутньої бабуні Мазурочки. Так я називала її за життя.

Р.S. На світлині я на тлі вишитого бабусею Парасочкою рушника. Сім`я зберігає його як реліквію.

Ліана Лещенко, с.Курінь

• < Попередня
• Наступна >