Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Поетичний конкурс-змагання “Поезії криниця”

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

До редакції “Порадника” завітала відома поетеса Тетяна Федорова і з словами “Куреня не пастиме задніх” надала свої творчі доробки на поетичний конкурс-змагання “Поезії криниця”. То ж пропонуємо нашим читачам вкотре отримати задоволення від рифмованих рядків знаного автора: 


Господь мені дав Слово


Господь мені дав Слово –
Мовчати я не можу.
Я Словом нищу зло,
Добро я Словом множу.
А Слово – це початок,
Кінця йому немає.
Зі словом на світанку
Живе все розквітає.
Зі Словом колискову
Співа дитині неня...
Господь мені дав Слово
Високе, сокровенне.
І пафос... і патетика...-
Не бачу в цьому зла.
Господь мені дав Слово
Щоб в слові я жила.

Олесь повертається


Він повертається із чужини
В кохану свою Україну.
Сніг пам`яттю вічною біло
бринить,
Сніг чайкою білою лине.
Поет повернувся... О як він бажав
Живим повернутись в Вітчизну!
О скільки у серці його було жалі
Як серце вмивалося слізьми!
Тепер вже навіки...
Тепер назавжди
Земля його рідна обійме.
І вже ані друзі, ані вороги
Його з цих обійсів не виймуть.
Олесь повертається... Пісня лунає...
Над Україною дзвін калатає...
... Сміються білі солов`ї.
І плачуть без упину.
О скільки... скільки... Скільки їх Цілує домовину?!


Тризуб


Кажуть: тризуб – це сокіл,
що падає.
Щось аксіома мене ця не радує.
Стільки вже років падаєм в прірву.
Може, час сокола з прірвоньки
вийняти?!
Краще хай сокіл у небо злітає –
Хай він у небу високім ширяє.
Буде у сокола небо – і ми
Вільними станемо нарешті
людьми.
Станем народом високим і гордим,
Кинемо в прірву кайдани і горе.
Будемо з соколом поруч завжди –
В щасті, в здоров`ї, без горя
й біди.
Перевернімо тризуба і долю:
Час вже летіти не вниз, а на волю!


Безстрашним жінкам-
волонтеркам присвячується


Ллється кров – рікою ллється
І крізь душу, і крізь серце...
Падають на землю хлопці,
Щоб уже не підвестись.
Їде жінка-волонтерка –
Їде в бій, у саме пекло –
Прагне всім допомогти.
Чи не соромно державі,
Що жінки допомагають,
Що рятують од біди?!
Жінка-Мати, Жінка-Сонце,
Жінка – Погляд у віконце,
Де не буде вже війни.
В стужу, в спеку, в буревії,
У негоду грозову
Їде жінка, їде, їде,
Їде на передову
Везе берци, теплий одяг,
І смаколики везе.
Небайдужа! А вельможі?!
Вони бідні? Та невже?!
Схаменіться, будьте люди,
Дайте все – усе бійцям.
Хай війни повік не буде
Хай остання буде ця!
Кров людськая – не водиця,
Проливати не годиться,
Не годиться убивать!
Їде Жінка, їде Мати
Всю Європу рятувати –
цілий світ порятувать!
                                                                                                                                                                                   З любов`ю і позитивом
                                                                                                                                                                        Тетяна Федорова. 05/05/2017

Фото зі збірки «Я привезу тобі весну»: Тетяна Пащенко разом з 5-річною донькою у далекому 1988р.

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове