Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Поетичний конкурс "Порадника"

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Триває започаткований «Порадником» поетичний конкурс-змагання між населеними пунктами нашого району. Раніше у рубриці «Поезії криниця» ви мали змогу ознайомитися з творчістю Івана Герасименка, Вікторії Ковтун, Віти Дзюби, Віталія та Любові Чепур із с.Стрільники, Станіслави Хроміч із с.Піски, Валентини Нужної з Рубанки. У минулому номері представила свої вірші Надія Шарій з с.Пальчики, а сьогодні пропонуємо вашій увазі поетичні рядки Марії Романенко з с.Фастовці.


ХАЙ ВІЙНИ НІКОЛИ НЕ БУДЕ


Не можем жить без рідної хати,
Хочем, щоб поруч була завжди
мати.
Поспішаємо до калини в гаю,
Бо любимо рідну землю свою.

Благовісник весни нам лелеку
приніс,
Оживає земля, зеленіє вже ліс.
Рідна Земле моя, краю мій
золотий,
Колосися з зерном, хлібом –
даром святим.

Біля хати у нас зацвітає садок
Бджілки гудуть, збирають медок.
Рідну Землю кохану,
Богом дану для нас,
Від ворогів захищали завжди
і весь час.

Мужні, дужі, відважні наші дочки
й сини
Захищають Вітчизну у смертельній
борні.
Вони знають, що їх ждуть матері,
дружини і діти -
Найдорожче й найкраще для них
у світі.
Вони знають, що їм є кого
захищати,
І готові за край рідний життя
віддати.
Повертайтесь живими до рідної
хати!
Вас зустрінуть з любов’ю
діти, дружина і мати.

Найцінніше багатство - це люди
Хай війни ніколи не буде.
Хай Земля рідного краю, полита
кров’ю,
Заквітчається трояндами, миром і
любов’ю.

Хай Земля рідного краю, полита
сльозами
Укриється пишним цвітом,
нашими садами
Хай будуть щасливі люди,
А війни ніколи не буде!
Березень 2017 р.


СИНАМ


Схилилась мати над ліжечком сина:
«Хай сняться щасливії сни.
Я долю у Бога для тебе просила,
Яка б не зазнала війни».

Моєму дитинству позаздрить
не можна,
Це роки страшних лихоліть.
Від жалості никне билиночка
кожна,
Згадаєш - і серце болить.

Це кров’ю облиті, розстріляні діти,
Багнетом поколоті рани.
Три роки неволі довелось терпіти.
Неволя – тяжкії кайдани.

Тужлива пісня над полем витала.
Солдатська вдова поля засівала
Коробка через плече,
Біль нестерпний долоні пече.

Ні! Роки безвладні. Пам’ятаю й
донині:
Солдатськії вдови в простій
одежині.
Ізранила ноги колюча стерня.
Такими були жінки України,
Такою була і мати моя.

Сирітськая доля, училася в школі.
Ці ніжні голівки без батька росли.
Батьки залишилися в чистому полі
І терном стежки до них заросли.
2002 р.

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове