Вони живуть серед вас

Рейтинг користувача:  / 1

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 23 серпня 2013, 12:17

Поділюсь враженнями щодо двох ваших земляків, своїх колег, які опікуються молодіжним спортом.

Трішки про себе. Живу у Червоному Плугатарі, це на Талалаївщині. Викладаю фізичне виховання. У нашій сільській школі в пошані баскетбол. Звісно, не залишаємо поза увагою й інші види спорту. Аби досягати вищих результатів, потрібно зустрічатися з будь-якими командами, гра яких відрізняється від нашої і за стилем, і за темпераментом, одним словом - суперники потрібні різні. Сусідство із Дмитрівкою зумовило знайомство із Олегом Володимировичем Канавою - тамтешнім ентузіастом спортивного виховання підростаючого покоління. Можливість сполучатися залізницею дає змогу командам наших шкіл зустрічатись досить регулярно. Ми буваємо у селищі, а дмитрівці відвідують нас. Від того вигравали і ми, і вони. Та й ми, педагоги, вчимося все життя. Мені співпраця з дмитрівським колегою приємна і корисна. Хочу відзначити, що Олег Володимирович - успішний тренер. Скажу відверто, інколи навіть заздрю його кипучій енергії.

Нещодавно був привід порадіти успіхові свого колеги ще раз. Ваш земляк підготував команду, яка на Всеукраїнській першості з футболу в системі спортивного товариства «Колос» виборола третє місце. Відбувалось змагання у Скадовську, що на Херсонщині. Бахмачани захищали спортивну честь Чернігівщини, виходить, і нашу, тому їх успіх приємний і нам, талалаївцям. Про їх перемогу дізнався зі спортивних теленовин і відразу ж привітав свого колегу із таким вагомим здобутком.

Сподіваюсь, що і надалі наші вихованці будуть зустрі-чатись на змаганнях з легкої атлетики, на баскетбольних майданчиках, на футбольних полях. Це сприятиме загартуванню, фізичному розвитку, зростанню майстерності в обраних ними видах спорту. Від того виграватимуть усі.

Інший ваш земляк, який викликає моє захоплення і чий досвід хочеться наслідувати - Борис Валерійович Михайлов. Доля звела нас випадково. Шкодую, що не трапилось це раніше. Навіть за вельми нетривалий час нашої співпраці, завдячуючи ініціативі Михайлова, мої підопічні побували на кількох легкоатлетичних забігах вулицями Бахмача, були учасниками баскетбольних турнірів. Змагалися під щитом із спортсменами Ніжина і Конотопа, Чернігова і Щорса, набуваючи неоціненного досвіду боротьби на баскетбольному майданчику. Борис Валерійович посприяв , щоб наша команда брала участь у змаганнях у Конотопі і Мені. Тренер Михайлов - засновник спортивно-молодіжного клубу «Гармонія». Він виховав кількох майстрів спорту України з легкої атлетики. Чимало з його вихованців продовжуватимуть нашу справу, оволодівши педагогікою фізичного виховання. Вони - студенти Київського Державного університету фізкультури та спорту.

Заздрю його авторитету серед підприємців-меценатів. Саме це дає змогу знаходити спонсорів, то кожне спортивне свято винагороджує переможців не лише грамотами, а й призами, цінними подарунками, відзнаками. До речі, кожна така зустріч супроводжується традиційним пригощанням чаєм і печивом, якими кожен учасник змагань може смакувати досхочу.

Із прикрістю дізнався, що Валерія Михайловича звільнили з посади тренера спортивної школи. Думаю, що такий спеціаліст мав би попит у будь-якому районі. І впевнений, що з ним звели рахунки заздрісники. Від того спортивний світ міста вже почав втрачати. На нещодавньому святі залізничних профспілок зазвичай відбувались легкоатлетичні пробіги і турніри зі стрітболу, які організовував Михайлов. Ще навесні домовлялись, що візьмуть у них участь і представники Талалаїв-щини, тобто мої підопічні. Діти чекали з нетерпінням цієї приємної нагоди, адже на минулих змаганнях вибороли першість, хотілось повторити успіх, але…

Проте Борис Валерійович не знітився, і це ще одна обставина, яка робить його вищим у моїх очах. Нещодавно спортсмен-ветеран був запрошений на Бєлгородщину, на спортивне свято з нагоди 70-річчя перемоги на Курській Дузі. Приємно було слухати його враження від зустрічі із прикордонною областю Росії, про атмосферу змагань. До речі, Михайлов на них виступив успішно: 3 год. 9 хв. – час долання марафону. Він був 10-им у загальному заліку, а серед ветеранів виявився першим. Ось і нещодавно його знову запросили, тепер вже до Харкова, на Міжнародний марафон, присвячений 70-літтю визволення міста. Ветеран знову продемонстрував свій характер. На 21-кілометровій дистанції вашого земляка спромігся випередити лише один учасник. Такий от Борис Валерійович. .

Здоровий спосіб життя – ось головне кредо Б.В.Михайлова, яке він пропагує серед молоді і власним прикладом демонструє переваги життя в гармонії із бажаннями та вимогами дбайливого ставлення до власного здоров’я, чого так не вистачає багатьом представникам сьогодення.

Володимир Чепель, с.Червоний Плугатар

• < Попередня
• Наступна >