Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Спас крокує – Бахмач ярмаркує

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Цього погожого теплого дня у міському парку культури та відпочинку ніде було і яблуку впасти, адже тут проходив щорічний спасівський ярмарок. Свою продукцію на ярмарку представляли підприємства, об’єднання, організації тощо з різних куточків Бахмача, а саме: ПСП “Авангард” (с. Курінь), ПП “Украгротранс” (м.Бахмач), СТОВ “Нива” (с. Митченки), СТОВ “Надія” (філія “Батьківщина” – с.Стрільники), СТОВ “Ватутіна” (м.Бахмач), ФГ “Вітчизна-Тиниця” (с.Тиниця) та багато інших.


Відкривали ярмарок виступи голови районної ради М. М. Булаха та заступника голови райдержадміністрації О.В.Озмитель. Благословив це свято Отець Віктор із Спасо-Преображенського храму. Далі йшла концертно-розважальна програма, виступав вокальний ансамбль Бахмацького РБК, танцювальний та вокальний колективи Дмитрівського будинку культури тощо, проводилися спортивні конкурси серед молоді.


Розглядаючи довкола розмаїття лавок та яток, вирішив поцікавитися у тутешніх торговців тим, як їм тут ярмаркується. І першим моїм пунктом зупинки була торгівельна лавка ПП “Украгротранс”, яку мені представив Ігор Григорович Вовк. У їхньому асортименті – широкий вибір ковбас, шинки, сала, хлібобулочних виробів. Крокую далі. Почув спів і веселі розмови зі сторони ФГ “Вітчизна-Тиниця”.


- Вареники, галушки, пончики з капустою, - запропонувала мені і моєму колезі Катерина Михайлівна Крапивна. Вирішив спробувати – і не пожалкував: вареник виявився напрочуд смачнющим. Зверху на палатці тиницьких торговців височіє табличка з наступним жартівливим віршованим запрошенням: “Мед, горілка, сир та квас, ми запрошуємо вас. Завітайте в наш куреник, ще й відвідайте вареник, пельмені й пампушки, чебуреки й галушки. Все це в нас – для бахмачан, від сусідів-тиничан.” Варто згадати і колег, що допомагали Катерині Михайлівні у ярмаркуванні, а це: Любов Григорівна Сивуха, Світлана Григорівна Плюта, Тетяна Григорівна Матей, Ніна Петрівна Голік та Лідія Григорівна Якименко. Всі разом вони представляли на святі Тиницький будинок культури.


Підійшов до прилавків із вивісками “Корчма” та “СТОВ “Надія” (філія “Батьківщина” – с. Стрільники)”. В “Корчмі” хазяйнувала Надія Станіславівна Худенко. Поряд з “Корч-мою” – “Музейна кімната, с. Стрільники”, презентацією якої займалась Валентина Іванівна Остапенко, директор стрільницького будинку культури. Тут представлений широкий спектр народно-ужиткового мистецтва, предмети побуту, серед яких: посуд для сиру, бодня для сала, чоботи ”румунки”, діжа для тіста, круподер, гасова лампа, примус, глечики, та інше. Ось що розповіла про свою виставку Валентина Іванівна: “Всі ці старовинні речі я збирала сама, здебільшого це те, чим зі мною люб’язно по-ділились мешканці села Стрільники та Українське. Щодо вишиванок – їх вишила моя мати, Віра Петрівна Біло-крилець. Це лише невелика частина цікавих історичних знахідок, які є у мене в колекції. Разом із цією унікальною виставкою ми бували на багатьох районних заходах, фахівці відзначали її унікальність. Я віддана цій справі, це все зроблено від душі. Підтримує мене у невтомній праці збирання та колекціонування предметів старовини наш голова сільради Борис Віталійович Іващенко”.


Під звуки духового оркестру, що награвав власний, інструментальний варіант відомої пісні “Червона Рута”, я рушив далі, у бік мосту. Саме тут мені трапилась лавка, за якою стояв усміхнений Петро Дмитрович Сурменко, що продавав мед. Пам’ятаю, що і минулого року я брав тут у нього мед, він у Петра Дмитровича - натуральний, не розбавлений, зі свіжих трав та квітів. Цього разу теж узяв та користуючись нагодою розпитав про те, як іде торгівля та про його продукцію. На що він мені радо відповів: “Стараюся, щоби якість меду була відмінна. Мед у мене, здебільшого, гречаний. Продукцію свою реалізую в основному в Бахмачі. Дід, до речі, в мене теж займався пасічництвом, його за це і репресували у 1937 році, а вулики поламали вщент. Тому, в якомусь сенсі, заняття пасікою в мене у крові. Спочатку, щоправда, було важкувато, але згодом осилив це “ремесло” і став займатись професійно”.


Поцікавився у присутнього люду з приводу їх думок та ставлення до свята, що сподобалось, а що ні. Біля сцени я побачив старенького, усміхненого і трохи замисленого чоловіка. Це – голова ветеранської організації села Григорівка Григорій Федорович Кириченко. А сказав він наступне: “Щороку приїжджаю на це прекрасне українське свято. Хоч і добиратися досить важко, але традиціям намагаюся не зраджувати. Сподобались народні пісні і гумореска про двох кумів.”


Також своїми враженнями щодо свята поділилися два трактористи з Халимонового, два Миколи Миколайовичі – Ковтун і Басараб: “На святі – із самого ранку. Чудова нагода випала, то чому б і не завітати? Адже буваємо тут досить рідко, хоча у нас тут живуть рідні та знайомі. А це йшли якраз до прилавку з медом, то повз нас пройшов імпровізований жіночий ансамбль у гарних народних костюмах на чолі з “вусатим” дідом, який співав жартівливих пісень. Настрій хороший, що тут іще скажеш!”


Не обійшлося на ярмарку і без екзотики. Широкий асортимент видів цейлонського чаю представив для бахмачан торговець зі Шрі-Ланки, індус Робін Бенедікт.


“В принципі, усе чудово. Єдине, що мені не подобається, так це велика кількість сміття. Шкода, що орга-нізатори свята не продумали розмістити відповідну кількість урн на території парку. Біля входу, наприклад, розкидані рештки кукурудзиння,” – поділився зі мною зауваженням Микола Васильович Курдило. І ще одне, проходячи торговими рядами за сценою я побачив ятку з двома прапорами – УРСР і СРСР. Виявляється, жіночка, що торгувала цим на спасівському (!) ярмарку – із Севастополя, тому й не дивно. Багато хто з перехожих обурювався такому “товару”.


Закінчилося це прекрасне свято, що знаменує проводи літа, увечері феєрверком. “Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас”, – говорить народна мудрість.


Тож прощавай, літо, здрастуй, золотокоса осінь!


Владислав Самойлов

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове