Останні публікації
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
- Повідомлення про оприлюднення проєкту рішення виконавчого комітету Бахмацької міської ради «Про встановлення тарифу на перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування»
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Відголос дитинства
/ 0
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 01 серпня 2014, 11:38
Ще й досі цей мальовничий куточок міста називають Рокитками. Знайомий він з дитинства, бо тут колись розорювалися площі під городи. Допомагав мамі полоти, огортати картоплю. Робота із сапою приваблювала не дуже, а от кілька озерець, які утворилися у воронках від вибухів бомб, давали можливість освіжитися. А ще у скверику стояв човен-гойдалка, то й він приваблював можливістю погойдатися...
Усе це згадалося миттєво, як побачив нещодавно у тому тінистому тепер гайочку дитячий спортивно-розважальний майданчик. Дітей тут доволі – до вулиці Чапаєва тулиться КМС-285 із своїм міні- селищем, а у багатьох дворищах лунають юні голоси. Літо – пора відпочинку, приємно, що діти проводять час саме тут, на повітрі. Найменші опанували гірку, доросліших ваблять гойдалки, а підлітки грають у волейбол. Саме вони і розповіли, як створювали цей затишний куточок.
- На Батуринській стояв дитячий майданчик, та дітлахи там збиралися рідко, бо їх там мало. Наш гурт звернувся до міського голови, щоб перенести знаряддя у сквер по сусідству. Ще загорілися бажанням власноруч спорудити волейбольний майданчик. Павло Миколайович Шимко нас підтримав. Тепер от збираємося гуртом. Як стає спекотно, йдемо на ставок, він поруч, так і гартуємося. Бачите, як позасмагали...
«Різношерста» за віком юрба враз стає дисциплінованою і зосередженою, як тільки розташувалися по обидва боки сітки. Ось уже і м’яч у грі. Ще далеко не майстри, але приємно хвацько приймають подачі, організовують атаки. Суперництво команд захопило, та згадав про час...
Знову наплинули спогади: футбольне поле на „озері” з ворітьми з лат. Ватага хлопчаків, що ганяла стомлений від побиття м’яч, засмаглі від щедрого сонця наші спини. І не чіпали нас хвороби, не траплялося, щоб хтось непритомнів на уроках фізкультури. Тодішнє покоління зростало у бідніших умовах, але у більшій гармонії з природою. Щось схоже на відголос мого дитинства побачив того дня у Рокитках...
Петро Шульган
Детальніше...