Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
Кожне 25 лютого - ще один привід згадати Миколу Федоровича Шевченка
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 27 лютого 2015, 09:47
Цього дня колишньому редактору районної газети, наставнику молодих журналістів, виповнилось би 84. Старше покоління читачів пам’ятає сатиричні публікації Панаса Половотряса, тематичні сторінки: „Народний дозорець”, „Люби і знай свій рідний край”. Усі вони народилися, завдячуючи талановитому газетяру від Бога Миколі Шевченку.
Особливою популярністю користувалася літературна сторінка „Струни серця”. Вона містила віршовані рядки місцевих поетів - і початківців, і тих, хто мав певний досвід. Пробували на ній своє перо майбутні журналісти і прозаїки. Малюнки, мініатюри, фотоетюди теж знаходили місце на її шпальтах.
Шанувальники художнього слова час від часу звертаються з проханням відродити ту славну сторінку. Проте на прохання подати щось для публікації із власних віршів, замальовок найчастіше ніяковіють і відверто відходять від розмови.
А от Людмила Цегельник, хоча і не відразу, погодилася таки подати на суд читачів свої творчі доробки.
Познайомився з дмитрівською поетесою у Кропивненській школі, де вона викладала українську мову і літературу, побувавши на її відкритому уроці. Ті 45 хвилин, присвячені відродженню українства, запам’яталися не лише її учням. На згадку про той урок залишився знімок. Нині Людмила Василівна на заслуженому відпочинку. Очевидно, матиме більше вільного часу, то побажаємо творчого натхнення. Нехай її віршовані рядки порадують земляків ще багаторазово.
Борис Бобришев
Детальніше...