Як і 64 роки тому. З тією лише різницею, що було то в мирний час – салютували визволителям.
“Правда” 12 сентября 1943 г.

«Войска Центрального фронта, продолжая стремительное наступление, форсировали р.Сейм и 6 сентября освободили от немецко-фашистских захватчиков г.Конотоп, а 9 сентября, после ожесточенных двухдневных боев, штурмом овладели г.Бахмач – важнейшим железнодорожным узлом, центром коммуникаций противника и решающим опорным пунктом обороны гитлеровцев на киевском направлении...»

 

9 вересня 2007 року підвела погода. Може, тому на площі Б.Хмельницького біля Меморіалу Слави зібралося небагато бахмачан. Не сяяло, як колись, і від святкового блиску орденів та медалей – мало їх вже, наших ветеранів. Вперше за всі роки не було воїнів 75 гвардійської Бахмацької дивізії – бойові рани не пускають в далеку дорогу( в минулому році був один з них). Єдиному присутньому на святі визволителю, почесному громадянину міста Бахмача, Володимиру Андрійовичу Іваньку, який поділився своїми спогадами про ті тривожні дні, вручили подарунок від міської ради. А наш фотооб’єктив вловив момент, коли земляк-ветеран покладав квіти своїм побратимам.

 

 

Уклін Вам земний, Володимир Андрійович!

Вітали бахмачан перший заступник міського голови Федченко А.В., голова районної держадміністрації Булах М.М., учень 4-ої школи Саша Сачко, передали і вітання в.о.голови облдержадміністрації Хоменка В.М.

...Хвилину мовчання відстукував метроном, лягали квіти шани і вдячності полеглим – від нас, усіх живущих.

...Лунала “Вічна пам’ять” панахиди. За словами святого письма, говорить священик Бахмацького Спасо-Преображенського храму о.Ігор: “Немає більшої любові за ту любов, хто душу свою покладає за други своя...”

І всі ми, щодня і щомиті, а не тільки 9 травня та 9 вересня, пам’ятати повинні: ми живемо, бо вони свої душі поклали на алтар святої любові.

Продовжилось свято в парку. З великою перервою, з 16-ої, веселили городян артисти зі спонсорською маркою якоїсь горілки, чернігівської. Вона, горілка, лилася рікою, підігрівала нечисельну публіку( в основному – молодь) під конкурси, пісні, танці. Було якось не по-собі від такого поєднання явно-рекламного горілчаного шоу з Днем визволення... І від цін –теж. 100 г шашлику за 8 грн., приміром. Біля двох торгівельних яток на весь парк зустріла знайому Ніну Данилівну:”Ось купила коровай – онука приїде, а на плюшку за 1,50 вже й не вистачає. Могли б в честь свята й подешевше напекти”.

Співали-вітали земляків і наші артисти – працівники районного будинку культури, вже надвечір, під святковий феєрверк.

А свої перемоги присвятили Дню визволення і Дню міста юні бахмацькі, конотопські й ніжинські спортсмени – про підсумки легкоатлетичного пробігу читайте в наступному номері.

Чим ще відрізнялось те свято від того, 64 –річної давності? Та й від всіх попередніх. На трибуні політиків було більше, ніж ветеранів. Вирішили привітати бахмачан народні депутати Верховної Ради минулого скликання і кандидати - наступного: від Партії Регіонів, Нашої України, БЮТу. До виборів залишилось 15 днів.