Як тебе не любити, києве мій

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: Субота, 16 травня 2015, 09:16

Колись моя сім`я жила в столиці. Найкращим, на мою думку, Київ є у травні. Тому своїм однокласникам, які люблять подорожувати, запропонувала відвідати кілька улюблених місць і самих киян, і гостей.

І ось ми в поїзді. Весняний ранок видався теплим і сонячним. Погода сприяла нашим планам. Ще в електричці разом з класним керівником і батьками ми склали маршрут: Ботанічний сад – Києво – Печерська лавра – Музей Великої Вітчизняної Війни- Софійський та Андріївський собор – McDonalds.

Ось і перша наша зупинка – найулюбленіше місце відпочинку нашої сім”ї – Ботанічний сад. Він зустрів нас прохолодою і рясною росою. ЇЇ крапельки, наче міріади коштовного каміння, виблискували під промінчиками несміливого сонця.

Спершу ми відвідали алею білих, рожевих, бузкових... тюльпанів. Сила – силенна цих квітів на доглянутих клумбах видалась нам справжнім весняним дивом. Та, кажуть, що весна в Києві починається з тендітних магнолій. Ці чарівні дерева вразили нас своєю ніжністю. Дмухне вітерець – і облетить кілька пелюсток…Скільки ми тут зробили фотознімків! На першому ж перепочинку ( а в саду багато таких місць) дізналися,що в період окупації Києва фашистами більшість рослин було втрачено. З березня 1944 року сад почали відновлювати дбайливі кияни, а в липні його керівником став учений-ботанік, селекціонер М.М. Гришко. Зараз сад у Києві носить його ім”я.

Візитною карткою Ботанічного є величезні алеї бузку. Їх площа 2, 45 га. Незлічити кольорів і сортів цих запашних кущів. Здається, увесь Печерський район міста, і Дніпро, і Київ вдихає цей аромат…

Мабуть, хлопцям нашим найбільше сподобалася екскурсія до музею Великої Вітчизняної Війни, бо там ми пробули найбільше. Гімназисти побачили і сучасну техніку із зони АТО, і часів наших прадідів. Лише батьки і вчителька надовго затриалися біля сучасної установки „ГРАД”. Однокласники помітили, що дорослі плачуть. Бабуся однієї з моїх однокласниць сказала: „Діти, нехай це буде лише експонат… Так хочеться завжди миру…” Поверталися ми уже звичною дорогою до Києво – Печерської лаври. Лавра – немов невелике окреме містечко в Києві. Тут є кілька різних за величиною храмів, дзвіниця, музеї, алеї та парк, а ще будинки, де мешкають монахи. Найбільше нам сподобалася екскурсія в печерах.

Потім ми відвідали Софійський, Михайлівський собор, пройшлися Майданом Незалежності, прогулялися Хрещатиком. Обід наш був у МакДональдсі. Втомлені, але щасливі, ми поверталися додому.

У поїзді кожен, мабуть, поринув у спогади про побачене, та їх перервала з гучномовця знайома з уроків музики, української літератури пісня „Як тебе не любити, Києве мій?”. І діти, і дорослі тихенько підспівували…

Яна КОЛЕСНІК, учениця
Бахмацької гімназії

• < Попередня
• Наступна >