Останні публікації
- У Бахмачі прийняли 20 пологів, хоча лікарня і не мала відповідного договору з НСЗУ
- Бракон"єра з Бахмача піймано!
- З 15 лютого 2023 року на Чернігівщині встановлено заборону на вилов щуки
- Увага! Оголошення!
- Без світла, але з інтернетом. Робимо потужний повербанк для роутера, (освітлення, зарядок телефонів) у домашніх умовах
- Рибоохоронний патруль повідомляє
- 15 лютого для воїнів-афганців - це свято із свят
- За крок до ЮВІЛЕЮ!!!
- Спасибо от души
- Укрпошта запрошує за «вакциновану тисячу» передплатити «Порадник» та інші цікаві видання
Останні коментарі
-
А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!
-
Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...
-
Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.
-
Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...
На солодкому полI
- Деталі
- Категорія: Новини міста та району
- Опубліковано: П'ятниця, 30 жовтня 2015, 10:05
Тиничани ще й досі звуть цю околицю „Батуринським посьолком”, хоча від колишнього селища у дві сотні дворів нині залишились лише дві чи три старезні яблуні. А ще з давніших часів кількасот гектарне урочище іменують Лупасами. Цікаву історію про цей куточок почув якось від літнього тиничанина.
- У 1942-му, коли німці ще були впевнені, що прийшли на ці землі назавжди, зробили кілька шурфів. І скільки окупанти не довбали грунт, піднімали з глибини чернозем. Хотіли дістатися до глини, та так і не спромоглися. Щось глекотали по-своєму, дивуючись такому товстому родючому прошарку. Все цокотіли язиками: „Гут! Гут!”...
Прогнали чужинців з наших чорноземів. 70 літ тому у переможному травні пролунали останні постріли тієї жорстокої війни, тепер онуки, нерідко і правнуки, переможців збирають з цих ланів врожаї.
Усе це згадалося, доки чекав на бурячний комбайн, що поспішав назустріч. Все менше господарств займається цукристими, а тиничани не зраджують цій культурі, мало-багато кожного року засівають буряками одну-дві площі. Нині під солодкими коренями 200-гектарів, точніше було. Того дня залишилося менше третини, решта - викопана.
А ось підкочується нарешті із заповненим бункером гуркітливий „KLEINE” і, як вдало, тут же під’їжджає порожній КамАЗ, за кермом якого знайомий водій Микола Пушенко. Доки комбайн розвантажується, перекидаємося кількома словами.
- Тепер ми на коні, фермер придбав комбайн. Своя техніка – велика справа. Хочеш, збираєш врожай сьогодні, а зручніше завтра – копай, як тобі треба. Буряки вродили. Більше 700 центнерів з гектара. І цукру в коренях доволі – 17 відсотків.
Пропоную зробити фото обох збирачів, і поміж приготувань умовлянь чую від комбайнера.
- На жаль, немає з нами тезок - двох Валеріїв – Крапивного і Протовня. Вони своїми вантажівками десь в дорозі на бурякоприймальний пукт. Поспішаємо впоратися із врожаєм швидше. А що гаяти час, Покрова – та межа, до якої справжній господар прагнув завершити всі польові роботи...
Поквапимося, то встигнемо до свята...
P.S. Встигли, то вітаємо тиницьких буряківників із здобутком.
Користуючись нагодою, вітаємо із післясвятом Дня водія всіх тамтешніх шоферів, а керівника фермерського господарства Сергія Риженка із обранням депутатом сільської ради.
Борис Сєдач
Детальніше...