Company Logo

Останні коментарі

  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...

     
  • Шурави в переводе с арабского -совет (советский)

    Детальніше...

     
  • Ну і шо? Було прийнято 39 заяв.Який кінцевий результат? прочитайте уважно,ніяної конкретики,одна ...

    Детальніше...


Побажаю ювіляру

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Чомусь захотів перегорнути листки записника. Треба ж, один з рядків нагадав про день народження Михайла Васильовича Іващенка. Вдався до нескладної арифметики, виходить, наш колишній начальник, наставник, керманич відзначить своє 70-ліття.


...Кадрами кінострічки побігли спогади про життя Бахмацької автомобільної школи ТСОУ. Скільки злетів, творчих знахідок у навчальному процесі, трудових перемог досяг наш колектив за роки керування ювіляра. Це до нас, до Зразкової автошколи імені Героя Радянського Союзу Миколи Кадуна, їхали вчитися колеги і не лише з області. Тисячними тиражами розходилися по багатьох куточках України, складені у нас підручники по вивченню автомобілів КамАЗ. Це Михайло Васильович розробив методичну програму „Козачата”, де було місце і славній історії України вцілому, і минувшині нашого краю зокрема. Навіть ми, викладачі, гортаючи ті сторінки, відновлювали знання, з цікавістю і користю для себе дізнавалися з тих аркушів про лікарські рослини навколишніх луків і лісів.


Військово-патріотичне виховання курсантів автошколи займало особливе місце. Михайло Васильович прагнув урізноманітнювати маршрути автопробігів, спрямовуючи їх місцями бойової слави. Так відвідували Сосниччину і Путивль, де діяли партизанські загони під командуванями Попудренка і Ковпака. Неодноразово бували на Полтавщині під Лохвицею, у Шумейковому урочищі, де загинув наш земляк родом з Вертіївки - легендарний генерал-полковник, командувач Південно-Західним фронтом Михайло Кирпоніс. Колишні бійці Великої Вітчизняної бували частими гостями автошколи, виїздили в автомобільні походи. Про ті хвилюючі подорожі ще й зараз нагадують чисельні фотостенди.


Автошкола має потужну навчально-матеріальну базу, створену ще у 70-их роках чисельним колективом викладачів і майстрів, а ще курсантами. Наприкінець 80-их нас працювало монад 70 чоловік, навчали одноразово до 10 груп, в кожній по 30 майбутніх водіїв. Кожен віддавав автошколі хоча б по кілька хвилин, скільки встигли зробити...


А ще врахуйте з гаражів вирушали щоранку 7 КамАЗів, 11 ЗІЛів, 6 УАЗів, 4 „Жигулів”, були автобус, вантажівка, трактори. Звели облаштований новітнім обладнанням автодром – ще один задум Іващенка.


Озираючись на минулі роки, дивуюся кипучій енергії нашого керівника. Коли він встигав усе це обмірковувати, утілювати в життя, бо, крім вирішення нагальних питань - від господарських до пов’язаних із навчальним процесом, ще був і депутатом, а потім і головою міськради, помічником народного депутата.


Михайло Васильович - „Відмінник освіти України”, нагороджений „Почесним знаком ТСО України”.


Поспішав, поспішав, поспішав... У тому русі вперед вів за собою колектив. Правду кажучи, інколи вже хотілося пригальмувати, зупинитися, перепочити. Та нові часи перебудови, насправді, роки руйнації, коли закривалися одна за одною автошколи по всій Україні, Бахмацька Зразкова, завдячуючи своєму набутому потенціалу, продовжувала навчати. Аби пом’якшити економічний тиск на гаманці іногородніх курсантів, Іващенко започаткував при школі гуртожиток. Пізніше запрацювала і їдальня, обід якої обходився значно дешевше і не потребував подорожі у місто. У нас прагнули не лише навчити водійській справі. Спортивні змагання з кульової стрільби, заняття з водіння картингів збирали безліч зацікавлених. Ще й сьогодні високий авторитет автошколи ТСОУ збирає охочих набути право на водіння автомобілем.


Спало на думку, як Михайло Васильович „проштовхував” газифікацію північно-східного регіону міста, прискоривши і здешевивши цей процес, зберігши проект газопроводу, який песимісти ладні були викинути на сміття. А скільки енергії доклав, щоб зрушити питання водопостачання. І добре, що нарешті якісна вода прийшла і до осель цієї частини міста.


Йому вже 70. Наш колишній керманич давненько на заслуженому відпочинку. Але розгортаю останній примірник „Порадника” і бачу відкритий лист до керівництва залізниці. Упізнаю непосидючого, турботливого колишнього нашого начальника. Вірю, що і тут він переможе, що наші земляки по-людськи долатимуть залізничні колії, не ризикуючи зламати ноги.


Що ж, побажаю Михайлу Васильовичу всього-всього найкращого, нехай не підводить здоров’я, а ще не вичерпується його козацька енергія, яка розбуркує, гукає вперед, зігріває всіх нас.


Упевнений, до цих побажань приєднаються сотні і сотні тих, з ким ювіляр працював, кого навчав, кого наставляв...


Володимир Гриненко,
колишній заступник начальника
автошколи

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове