Company Logo

Останні коментарі

  • А мені, як пішоходу, набридли ваші маневри посеред вокзалу, а щоб не чекати триклятий переїзд, пропоную ...

    Детальніше...

     
  • А де ж конкретні Факти???За Вами теж є "сліди"!

    Детальніше...

     
  • Поясню, чому не можна зловживати відносними величинами. Наприклад, у селі проживало 2000 осіб, і ...

    Детальніше...

     
  • Внесено всі запити.Так що не хвилюйтесь. В Укрзалізниці не хвилюються.Їм начхати на проблеми народу.

    Детальніше...

     
  • Таких марусь треба виставляти на показ з фотографією 18*24,щоб люди знали своїх "героїв".Про які ...

    Детальніше...


Млинці куштували, зиму проводжали

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Масляна – одне з найдавніших свят східних слов’ян, своїм корінням сягає сивої давнини. Довго можна розповідати про його особливості, про обрядовість дійства, про смачності, якими пригощають один одного. Але цього разу хочеться розпочати розмову з іншого.


Випала нагода побувати на проводах зими у Курені, а наступного дня - у Пісках. В обох селах зібралося доволі люду – значить народу свято це подобається. І приємно, що знаходяться ентузіасти, хто надихає нас на продовження традицій дідів-прадідів, хто бере на себе організаційний клопіт, хто шукає спонсорів, дбає про змістовне дозвілля земляків. Саме до цієї когорти належить Курінський сільський голова Леонід Вдовенко. Уперше познайомились три десятки літ тому. Чорнобильська біда позбавила Леоніда Васильовича малої батьківщини, мусив переселитись у наш край. Роботу отримав в одному з найпроблемніших колгоспів району у Пальчиках.


Узимку, коли у селян більше вільного часу, задумав щойно призначений голова відродити в селі народну пісню. Уже давненько вона не лунала у тім селі на повні груди. Відшукали охочих співати. В основному зібралися літні жінки. Розпочали репетиції, спочатку щедро натопивши одну з кімнат промерзлого клубу. Поступово ансамбль почав спинатись на ноги. А скоро розспівались так, що перемогли на районному огляді, поїхали у область. Давно уже Вдовенко не працює у Пальчиках. Але ще й сьогодні учасниці самодіяльності згадують добрим словом ініціатора відродження їх ансамблю.


Курінь для Леоніда Васильовича стала рідною. А він залишається таким же невгамовним і серед безлічі своїх турбот не забуває про дозвілля для земляків.


Інший наш ентузіаст - Валерій Колоша. У директора сільськогосподарського підприємства господарських клопотів, як кажуть, по зав’язку. Але керівник знаходить час і під справи для душі. Усе для того, щоб зберегти слов’янські традиції, відродити українське село. Для того в Пісках задіяно різноманітні заходи. Найгучніший з них - Всеукраїнський фестиваль відродження духовності українського села. Нещодавно з усіх усюд з’їжджалися сюди на Водохрещу. А тепер ось центр села заповнили не лише десятки легкових автівок, а й кілька автобусів. Люди прагнуть бути у гурті, потребують розваг. Їх душі тягнуться до пісні, до світла, до духовного піднесення. Інакше життя перетвориться у сіре, одноманітне буття.


Не стану переліковувати смачності, якими пригощали курінські та пісківські кухарі. А от імена безпосередніх наповнювачів свята театралізованим дійством, піснею, таночками варто назвати. На сцену Курінського будинку культури вперше вийшли учні і приємно порадували землячків своїм сценічним даруванням. Дружні оплески пожинали Людмила Рогова, яка була Масляною, Карина Олійник, котра грала то Козу, то Американку. Помітні були сестри Ярослава і Ангеліна Кірасир. Слід згадати ще неповторне виконання учасників вокального ансамблю „Полісяни”.


А пригощали святковими наїдками старанні їх односельчанки: Алла Матісько, Інна Макаренко, Ольга Федай, Ніна Лугова, Наталія Любчич.


У пісків’ян теж було весело. Особливі пристрасті вирували на ігровому майданчику біля гойдалок, крутилок, гірок. Бажаючих проїхатися у бричці не було краю. А коли оголосили конкурси, то загальна увага була прикута то до розпилювачів стовбурців, то до гурманів, хто з миттєвістю прокусував млинці, то до сільських силачів. Та все ж головними особами свята були господарі польової кухні, біля яких юрбилися охочі посмакувати гостинців Масляної. Щедро пригощали всіх Надія Обелець, Юлія Рудько, Тамара Кирлиця, Анжела Стельмах, Оксана Чмир.


Смакували звичними для цієї урочистості стравами. Можна було придбати щось і для дому. Пісківське молоко останнім часом славиться, так як і вироби з нього – сир, сметана, бринза.


Обидва свята запам’ятаються, бо організатори дбали про людей.


Борис Сєдач

У зв'язку з активізацією спамерів коментарі тимчасово відключено

Пошук по сайту




© 2007-2016 Бахмацька газета "Порадник". Розробка та супровід: 16500.com.ua
При повному чи частковому використанні інформації, розміщеної на веб-сайті, посилання на poradnik.org.ua обов'язкове