Для того і працюють курінці

Рейтинг користувача:  / 0

Деталі

Категорія: Новини міста та району

Опубліковано: П'ятниця, 09 червня 2017, 11:00

Літо довгоочікуване повернулося! У перший його день захотілося чогось незвичного. Вирішив побалувати домочадців якою-небудь смакотою. За тим і відправився на ринок. Біля воріт зіткнувся з колегою - позаштатним кореспондентом газети «Порадник» Олегом Лисуном. Перекинулися кількома словами.

- «Незвичне» буде на шкоду гаманцю і здоров’ю, - філософськи зауважив Олег Іванович, довідавшись про мої плани. - Порадуйте рідню «булаховою» ковбасою, а ще краще - сосисками...

Колега перевів розмову на інше, поцікавившись, чи давно я був у Курені. І дізнавшись, що востаннє був ще в березні на сільському сході, запропонував:

- На ринок забігав лише на хвилину, тепер ось їду в село. Між іншим, курінці збирають урожай - заготовляють сінаж. Зробіть репортаж. Про хліборобів давненько не писали, людям приємно прочитати, що про них не забувають, що їх працю цінують. Та що вас учити? У мене і фотоаппарат із собою. Ручку і блокнот теж знайдемо.

Умовляти себе не змусив. Тим більше “екіпіруванням” уже забезпечений. І ось ми в Курені, у полі. Мушу зазначити, що місцеві не помічають смолистого аромату. Вони з ним звикли. Приїжджий відразу ж відчуває цей приємний запах - дихання соснових лісів. Ось і тепер уже готовий був вдихнути цілющий нектар хвої, але в двері, що відкрилися, війнуло більш насиченим, не менш приємним ароматом скошених трав. На величезному полі розлінієному сіножатями рухається техніка - комбайн і під`їжджаючі до нього на навантаження КамАЗи. Підбирач комбайна хвацько підхоплює підсохлі, зів’ялі трави. Десь в утробі машини перетворює у подрібнену масу, яка нескінченним струменем наповнює вантажівки. Скільки разів спостерігав це дійство, але завжди воно сприймається по-новому.

Ще по дорозі на плантацію дізнався від Олега Івановича, що скошують трави Василь Павлюченко і Станіслав Гусол, працюючи на косарках Е-303. Ці машини ще радянської доби, виготовлені в колишній НДР, свідчать і про надійність німецької техніки, і про дбайливе ставлення до неї місцевих механізаторів. Кладе трави в покоси ще й Володимир Пушенко, йому довірили косарку-плющилку «Сlaas».

Комбайн «Сlaas- Ягуар» зовсім поруч. Саме він підбирає і подрібнює валки. На ньому працює Іван Олійник. Хоча техніка не з дешевих, але цілком виправдовує свою ціну, більше б таких машин у господарство! Втім, у ПСП «Авангард» поповнення технопарку одне з кращих у районі, а може, і в області.

У технології приготування сінажу невід’ємна операція - перевертання сіножатей. І з цим завданням справляється В’ячеслав Салій, озброївшись гребкою «Сlaas -Лайнер», що поєднана з безвідмовним МТЗ-80.

Уже на плантації в розмові з головним агрономом Дмитром Зубом дізнаюся імена водіїв, хто транспортує зелену масу до траншей. Це Петро Левченко, Микола Тарасенко, Сергій Гришко, Микола Савченко. На моє прохання Дмитро Олексійович окреслив загальну картину з заготівлею соковитих кормів. До того дня була скошена люцерна на площі в 55 гектарів. Підходив до завершення перший укіс і на 130-гектарній плантації. Але це не вся люцерна, ще залишалося звільнити від врожаю 290 га. На черзі поле з вико-вівсяної сумішшю, яке займає 80 га.

- По 250 центнерів накосили? - питаю в агронома, свідомо піднімаючи планку урожайності до рекордної позначки.

- За такий показник потрібно Героя України присвоювати, - сміється агроном, на тлі білосніжної усмішки ще виразніше помітна його шоколадна засмага. - Стільки не накосив. Побоююся наврочити, не стану називати цифри. До того ж ще прибирати і прибирати. А урожай різниться навіть у різних кінцях одного поля. Давайте почекаємо із загальними оцінками.

Що зараз можу назвати: у день закладаємо по 500 - 600 тонн. Траншея у нас капітальна, бетонована, розрахована на 2500 тонн. Там майбутній соковитий корм безперервно ущільнюють важкою технікою механізатори Віктор Бойко і Микола Ященко (на фото). Від їх старанності залежить, наскільки якісно збережеться корм. Як відомо, це і надої, і прирости, для чого і працюємо...

...На ринок хоча і дещо пізніше, але заглянув. Користуючись порадою, купив курінські сосиски. А ще не втримався, розщедрився на кільце «Одеської», зробленої там же. Скажу не для реклами, скуштуйте. Хто старший, згадає часи, коли на сторожі якості стояв ГОСТ, коли їжа приносила природну ситість і задоволення. Такі ось ковбасні вироби у курінців. Секрет простий - у них м’ясо.

І хліб, і молоко, і ковбаса починаються на українському полі, на якому побував, і де працюють наші земляки-аграрії.

Борис Сєдач
На знімку зверху: Петро Левченко, Іван Олійник, В’ячеслав Салій.

• < Попередня
• Наступна >