«Відповідально заявляю, що ми будемо платити лише за дійсно надані послуги, лише згідно з укладеним договором, якого наразі не маємо.  Квартплата нам вже виставлена за новими тарифами, а послуг нових не те що не додалося, а й старі не завжди виконуються. Питання: за що платити?»- слова депутата Г.Кравченко на сесії міської ради вам, бахмачани, близькі? Аж надто. З такими ж прийшли того дня і мешканці будинку №2 по вулиці Дружби, але пішли ще до початку, поспілкувавшись з керівником ЖЕКу. Не вірять, що їм можуть допомогти? Напевно, бо знаю, скільки добиваються вирішення цього питання. Знаю, скільки «воює» з Бахмацьким ЖЕКом мешканка будинку №34 по вулиці Жовтневій О.Заєць. І всі  вони не можуть зрозуміти чому, маючи приватизовану квартиру, зробивши зручності та ремонти своїм коштом, мусять платити за примарне обслуговування? «За 23 роки жодної послуги не бачили, - продовжує Галина Василівна, - хіба що так зване вологе прибирання-це правда,  десь раз у три тижні; а ось трапилося нам кран замінити, то і служба Вітюка (це будинок «Цивільбуду»), і Олещенка так і не зробили - довелося наймати. Так які послуги?»

Адресувати питання було нікому - керівника підприємства на сесії не було. А от іншому, директору ТОВ «Бахмацька ЖЕК» М.І. Дзюбі довелося багато вислухати. Депутат М.Ф.Кириченко про стан міського житла не з чужих слів знає, а про кожен будинок вже епопею написати може, бо вони з колегами-депутатами всі їх обстежували, мешканців вислуховували, по дахах лазили. Тож претензій до Миколи Івановича було від імені бахмачан чимало, які зводилися знову ж таки до того: послуг як таких немає. Як ремонт квартир, так і догляд за прибудинковою територією майже цілком лежить на плечах (і на гаманцях) мешканців.  А відтак і платити, виходить, ні за що, в квартплату це не входить. «Коли будуть договори з квартиронаймачами?» - конкретно запитує депутат В.Байло. «За послуги, які будуть занесені у договір,  і будуть виконуватися, ми готові платити!» У цьому одностайні всі, й це дійсно відповідає цивілізованим ринковим відносинам. Адже саме на їх підставі намагається працювати підприємство з закодованою назвою ТОВ ( товариство з обмеженою відповідальністю) «Бахмацька ЖЕК». Цей словесний нонсенс породила наша радянська перебудова, якраз цивілізації того не зрозуміти, як може бути відповідальність обмеженою. Вона або є, або її немає. У нашому випадку маємо друге.

 

На цьому наголошував і депутат М.Шарапа. До нього зверталися жителі колишніх відомчих, залізничних будинків по вулиці Конотопській. Завали сміття, яке не вивозиться ЖЕКом, також завалений паркан, просять допомоги вже давно, депутат мав вже теж не одну розмову з Миколою Івановичем, але «віз і нині там». Щоправда, керівник не погоджується. Микола Іванович пояснює «деякі недоліки» недостатнім фінансуванням і безвідповідальністю… саме жителів. Не платять за квартири. «За що ж платити, коли не обслуговуєте?» - теж має рацію депутат.

Треба сказати, що «шишки» на комунальні служби в таких масштабах «посипалися» в зв’язку з тим, що на сесії розглядалося питання продовження контракту з керівниками останніх, адже підписуються вони міським головою, а погоджується сесією. Отже, вирішено подовжити контракт з керівниками ЖЕКу (М.І.Дзюба), КП „Бахмачводсервісу” (І.О.Олещенко) і КП „Бахмачтепломережі” (С.В.Приходько) тільки на місяць, а з «Комунальником» (Л.І Ігнатко) - на рік. До речі, дякували за сумлінну роботу останньому усі виступаючі депутати - жителі як багатоповерхівок, так і приватного сектору. А Микола Федорович Кириченко і взагалі висловив слушну думку про створення єдиного комунального підприємства, на його основі, можливо – з підпорядкованими йому іншими службами. Координовано і відповідально – не «обмежено».

Всього 27 питань розглядалося на сесії, але жодне не викликало такого бурхливого обговорення. Але крім претензій, законних безумовно, була й така думка: «Наші комунальні служби потребують, звісно, підтримки, з їхнім обладнанням і фінансуванням працювати вкрай важко, але треба ще й  розробити загальну програму по очистці нашого міста, яке б включало і відповідальність населення. Так, наприклад, у нашому будинку тим же службам якраз на різдвяні свята довелося чистити забиті колодязі, тож аби ви бачили, чого там тільки не було! Або ж ще: дівчата прибирають постійно, ввечері чисто, вранці виходиш – вже собаки пакети зі сміттям тягають».

Це слова з виступу депутата Н.Ф.Касандрович, яка живе у будинку №2 по вулиці Дружби.  Але ще цікавіше те, що пакети зі сміттям якраз із цього будинку постійно красуються на пеньочку біля банку, напроти будинку №43 по Жовтневій (про що його мешканці писали у «Порадник»). Парадокс? Та ні, це ми з вами, шановні.

А те, що на сесії із 30 зареєстрованих депутатів було 18, то така «робота» вже традиційна. І як ти, читачу, можеш здогадатися, ходять здебільшого одні й ті ж, і працюють відповідно. Недаремно «Порадник» надрукував список ваших депутатів повулично – звертайтесь безпосередньо. Оце думаємо, може ще й списки тих, постійно працюючих, друкувати? Чи краще – відсутніх? Тих, кому депутатський мандат потрібен був чи для статусу недоторканих, чи для власних «шкурних» інтересів, чи ще для чого?